Плани на зиму: Рекомендації затятих читак
Які книжки обирати для читання взимку? Пропонуємо покластися на думку досвідчених книголюбів, які поділилися своїми планами на найближчі три місяці, рекомендуючи чудову художню літературу і цікавий нон-фікшн. Ціла купа книжок для довгої зимівлі.
Повний перелік рекомендації переглядайте на сайті WOMO.
Дорж Бату, він же Андрій Васильєв, письменник, автор бестселеру «Франческа повелителька траєкторій», у минулому журналіст, тепер працює оператором корекції траєкторій Центру керування польотами Національного управління з аеронавтики та досліджень космічного простору США.
Андрій Цаплієнко, «Видавництво Старого Лева»
Збираюсь нарешті сісти за книжку свого друга, відомого журналіста Андрія Цаплієнка, «Стіна», котру цього року видало «Видавництво Старого Лева». На превеликий сором, через тотальний брак часу, роблю це тільки зараз. «Стіна» — це антиутопія про українсько-російську війну. У США цього року був страшенно популярний серіал «The Man in The Hihg Castle» — також антиутопія, котра показує, яким би був світ, якби у Другій Світовій перемогли так звані країни Осі (країни фашистського альянсу на чолі з Гітлером). Чесно кажучи, від цього мороз по шкірі. В Андрія все трошки оптимістичніше, і, знаючи його колосальний досвід військового журналіста, вкрай цікаво буде дізнатись, як би розвивались два постапокаліптичних суспільства — українське і російське.
Сергій та Олексій Парновські, «Видавництво Старого Лева»
Книга мого друга Олексія Парновського, котру він написав у співавторстві зі своїм батьком, Сергієм Парновським, «Як влаштовано Всесвіт. Вступ до сучасної космології», ще тільки готується до друку, але я чекаю її з нетерпінням, тому що це фахова книжка якраз за моїм профілем. Олексій – кандидат фізико-математичних наук, фахівець в галузі космічної погоди, сонячно-земної фізики та методів обробки супутникових даних і завідувач лабораторії астрофізики НАНУ. Книга написана фахово і абсолютно доступною мовою (я знаю, бо в мене є її англійськомовний варіант). Це фактично як Стівен Ґокінґ, тільки Олексій. Звісно, Олексій не вміє рухати курсор комп‘ютера щокою, як це робив великий вчений. Хоча Олексій якось жартував, що може, якщо засне обличчям на клавіатурі. Книга розповідає про те, як влаштований і як працює всесвіт. Там навіть є інструкція, як з підручних засобів у кімнаті зібрати симулятор «чорної діри». Крім того Олексій – автор передмови до моєї першої книги про Франческу. І, до речі, передмову до продовження пригод Франчески він вже також написав.
Майя Тульчинська, колумніст, автор блога «Доступно и просто о моде и стиле» на Facebook і на сайті Cloche. «Соромно зізнатися, але протягом року в мене майже не вистачає часу на читання. Я навіть зробила окрему поличку для книжок, які треба неодмінно прочитати найближчим часом. Та, на жаль, поки що кількість мешканців цього тимчасового книжкового гуртожитку не зменшується, а навпаки, зростає. Тож на зимові свята в мене амбітні плани – перечитати все те, що не встигла прочитати за рік».
Наталка Сняданко, «Видавництво Старого Лева»
І на першому місті у цьому списку «Охайні прописи ерцгерцога Вільгельма». Роман Наталки Сняданко вийшов друком у 2017 році та давно чекає уваги на моїй поличці. Книга обіцяє захопливу подорож у часі, нариси з життя Львова протягом останнього сторіччя зі всіма його трагедіями та незворотними змінами. А також сімейну сагу, історію трьох поколінь, достатньо відверту та чесну для того, щоб ми дізналися про сексуальні вподобання героїв та болісні процеси їхньої самоідентифікації. Як на мене, неймовірно актуальні процеси саме сьогодні. А ще роман захоплює чудовою, виразною мовою, вартою того, щоб нею смакувати. Це можна зрозуміти ще у книжковій крамниці, прочитавши побіжно кілька перших сторінок. І дочекатися моменту, коли усі справи можна буде відкласти, заварити міцної кави та насолоджуватися цією книгою аж ніяк не побіжно, а розтягуючи задоволення та ласуючи кожним словом.
Кейт Фокс, «Видавництво Старого Лева»
Інша книжка, зустрічі з якою я дуже чекаю, – «Спостерігаючи за англійцями». Це перекладене з англійської дотепне дослідження британського суспільства. Ми тут всі вважаємо себе знавцями англійської культури та традицій – звісно, усі ж дивилися «Аббатство Даунтон», «Шерлока» та відео з королівського весілля, а дехто навіть читав Оскара Уайльда та Джона Фаулза. Насправді ж, кінофільми та навіть художні книжки не дають іноземцю змоги збагнути зсередини устрій цього унікального суспільства. Як вони примудряються жити в ритмі сучасних інформаційних технологій і при цьому зберігати непохитну класову структуру та жорстке розшарування? Як вони досі зберігають свої старомодні традиції розмов про погоду та як розуміють одне одного крізь щільні завіси неповторної британської іронії та сарказму? З яких дрібниць складається образ класичного англійського дому та чарівної, буколічної англійської провінції, де, як нам відомо з детективів, стаються відчайдушні вбивства? От про все це сподіваюся дізнатися з книжки Кейт Фокс, що вийшла у «Видавництві старого лева».
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно