Підсумки року, який все змінив
Савка Мар'яна
30.12.2013
Багато хто знає про мою любов до цифри 13. Може, то звичайні збіги, підживлені бажанням надати символічного сенсу тому, що відбувається довкола, але це правда: я покладала неабиякі надії на 2013 рік, ще не цілком розуміючи, що буде головною ознакою року. Ця ознака наприкінці року викристалізувалася в тезу «незворотність змін». Незворотність змін мала місце і у моєму особистому житті, і в житті Видавництва Старого Лева. Ми просто перейшли на іншу швидкісну доріжку. Імовірно, не цілком усвідомлюючи швидкість, але цілковито відчуваючи велику потребу прискорювати свій рух і самостійно обирати вектор. І зрозуміли, що весь попередній етап нашого життя був, власне, «попереднім етапом», а у 2013 році розпочався новий етап, значно потужніший і цікавіший.
По-перше, ми навчилися працювати в команді. Для мене особисто це було відкриттям, бо я переважно працювала за принципом «усе зроби сам», який можливий лише на певному етапі. Значно важливішим зараз є принцип «навчися делегувати і співпрацювати». Нас стало більше, ми відкрили Київське представництво, маємо свого представника у Тернополі. Звичайно, не все ідеально, бо процес налаштовування команди як єдиного механізму складний і багатогранний. Але ми вчимося кожного дня. Разом з усіма працівниками видавництва – від менеджера до директора.
По-друге. Ми навчилися ставити цілі і їх досягати. На самому початку року ми запросили журналістів на прес-конференцію незвичного формату, «прес-борщ», де заявили про свою стратегію і плани на 2013 рік. Тепер з чистою совістю можемо сказати, що ми виконали все, про що тоді заявляли. Ми пообіцяли, що до форуму буде двадцять новинок – і виконали обіцянку. А ще ми виготовили власним коштом і подарували усім бібліотекам УТОСу книгу шрифтом Брайля «Казки дідуся Гурама». Ми привезли до Львова двох чудових британських письменників – Іана Вайброу та Джеремі Стронга, і зустрічі з ними були яскраві і незабутні. Ми презентували як важливий соціальний проект антологію «Мама по скайпу» - у Ляйпцигу, на книжковому ярмарку, у Берліні, і в Україні – у Львові та Києві, зокрема у Міжнародній організації з міграції за участю посла Німеччини, і сколихнули в суспільстві хвилю обговорення болючої теми психологічних наслідків міграції. Ми взяли стендову участь у найважливішій події для видавців дитячої літератури – Болонському міжнародному ярмарку дитячої книги. Ми організували в Києві виставку робіт наших прекрасних ілюстраторів – і отримали багато нових прихильників.
Були й незаплановані подарунки долі. Як-от Гран-прі 20-го ювілейного форуму видавців у Львові за видання книги геніального поета Грицька Чубая, котра стала однією з найяскравіших українських книжкових подій року. Чи як перемога книги Мар’яни Прохасько і Тараса Прохаська «Хто зробить сніг?» у конкурсі «Книжка року BBC».
Головне, ми працювали з натхненням. І нам не соромно за жодну нашу книгу, яка вийшла друком цього року. Деякі з них стали справжніми бестселерами. І жодна не провалилася. Ми здобули нових прекрасних авторів, ілюстраторів, друзів, освоїли нові книжкові жанри. Ми навчилися продавати книжку в найнесподіваніших «некнижкових» місцях – і перестали бути заручниками монополізованої та неукраїнської системи книжкових супермаркетів. До того ж, по-новому відкрили для себе Інтернет-ресурс і за рік збільшили продажі на сайті у 20 разів. Ми ще ніколи досі так серйозно не займалися промоцією книг, авторів і книжкових подій. Більше того – під кінець року ми запустили в дію новий сайт – який розробляли як медійний ресурс, майданчик для обговорення не лише книг Старого Лева, а загалом книжкового процесу в Україні та за її межами.
А головне з усього того, що сказане і що не сказане (бо в нас цікавих подій і достойних книг було значно більше, ніж можна тут згадати), - ми навчилися змінювати себе і довели перш за все собі, що коли ти маєш велику і світлу мету, увесь світ тобі допомагає, всі сили добра – на твоєму боці. І саме цей маленький, крихітний у масштабах Всесвіту досвід позитиву дає нам велику надію і впевненість у тому, що з нашою неймовірною країною, з нашими чудовими людьми, які прагнуть справжніх змін, все буде добре. Зміни будуть. Вони вже є – зміни у свідомості, у ставленні до себе і світу, у прагненні збудувати нове очищене від неправди суспільство вільних і творчих людей. І ці зміни незворотні. Ми ще станемо свідками не лише великого зламу, а й великого розквіту нашої країни і місії нашого народу, який покликаний стати прикладом для інших народів, які виборюють собі гідне життя.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно