Як складно підбивати підсумки цього року. Такого року, якого за насиченістю подій вистачило б на добру п’ятирічку, якщо не на десятиліття. Як він розпочався з трагічних подій на Майдані, так і досі тримає у напруженні і тривозі за долю нашої країни, за життя наших воїнів, які щохвилини ризикують у зоні війни, за майбутнє наших дітей, які мають право зростати у суспільстві, де шанують найважливіші гуманістичні цінності. Стільки болю і гіркоти, стільки втрат нам ще не доводилося переживати. І разом з тим – стільки гордості, надії, любові! Це був шалений рік. І, щоб втримати емоційну рівновагу, ми працювали, шалено працювали.

Це нам давалося непросто. Немалим зусиллям волі. Спершу відмовилися від багатьох запланованих заходів, а потім наважилися – і відчули, що людям це дуже потрібно. Людям треба збиратися разом і говорити. Говорити про книги, авторів, про майбутнє літератури, і в такий спосіб позбуватися накопиченої психічної втоми, людям треба шукати серед однодумців підтвердження власної позиції. Я пам’ятаю, як до мене дзвонила координатор «Книжкового Арсеналу» Оля Жук і радилася, чи взагалі варто організовувати подію. І моя думка була однозначною – потрібно як ніколи. Так і було: на Книжковому Арсеналі зібралися найкращі інтелектуальні сили країни, дуже багато іноземців, дуже багато відвідувачів. Стільки емоцій, стільки радості від зустрічей з рідними тобі людьми. Може, це ефект Майдану. Мені здається, що найбільшим відкриттям цього року були люди України. Люди, які стали іншими очима дивитися одне на одного і відповідно більше бачити і відчувати одне одного.

Коли ми їхали на найбільшу у світі виставку дитячої книги в Болоньї, наприкінці березня, то вже знали, що нас чекає нагорода – OperaPrimaза книжку «Зірки і макові зернята» від Андрія Лесіва та Романи Романишин. Однак не думали, що до нашого стенду підійде стільки іноземних колег, щоб висловити свою підтримку Україні і водночас відзначити високий рівень наших видань. Болонья відкрила нам двері на світовий ринок. А далі був Франкфурт, книжковий ярмарок, у якому ми вперше брали стендову участь. За цей рік ми продали права на ринки Кореї, Франції, Аргентини, Китаю. Отримали купу важливих контактів і головне – добре реноме від іноземних видавців. Це окрилює і дає силу ще більше і якісніше працювати.

Це дивовижно, що саме цього найдраматичнішого року ми досягли найбільших своїх досягнень за всю нашу історію. Найбільше виданих книг, найбільше нагород, найбільший оборот. І багато важливих добрих справ. Якщо згадувати про нашій соціальні акції, то особливо успішними були гаражні розпродажі – один весняний, коли ми частину від виручених коштів віддали на облаштування дитячого майданчика біля школи-інтернату «Довіра», де вчаться діти з особливими потребами (майданчик стоїть!). Другий – літній, коли за кошти із виторгу ми купували нашим бійцям форму (а з частини виторгу Форуму видавців ми закупили аптечки). Осінній гаражний ми присвятили літнім людям. І разом з Форумом видавців посприяли тому, щоб люди пенсійного віку могли придбати книги для себе і своїх онуків за найнижчими цінами. Багато дітей, які приходили до нас  дощових червневих вихідних на святкування сторіччя Туве Янсcон, запам’ятають хатинку мумі-тролів у саду, купу майстер-класів, розваг і човен, у який ми збирали книги для соціальної бібліотеки (понад 500!), які ми передали дітям, які живуть в будинках сімейного типу Львівської області. Цього року ми роздали найбільше книг – інтернатам, бібліотекам, на подарунки діткам воїнів, поповнили фонди бібліотек Сходу України. І дуже відрадно, що кожного разу на наші заклики приносити книги в соціальну бібліотеку люди відгукувалися і несли улюблені книги, свої і своїх дітей.

Що нам іще вдалося цього року? Запустити в дію цілковито новий сайт. Організувати кілька сотень акцій. Зокрема виставку ілюстрацій найкращих художників ВСЛ і влаштувати лекторій для студентів Львівської академії друкарства. Провести стратегічну сесію під керівництвом Ірини Снітинської та Христини Яблонської і накреслити собі плани на наступне п’ятиліття. Влаштувати дітям і їхнім батькам радісне родинне свято «На порозі Різдва» – одне з найяскравіших цього року. Ми навчилися працювати в команді і довіряти один одному. А це – немалий здобуток.

І ще раз про людей. Це і є наш головний здобуток. Нам вдалося стати магнітом, який притягує найкращих людей – і наших авторів, художників, дизайнерів, перекладачів, і наших читачів. І тільки разом ми сила. Бо перемога в Болоньї стала можливою лише тому, що в нас повірили Андрій Лесів і Романа Романишин, а ми повірили в них. І роман-подія «Фелікс Австрія», який отримав і нагороду BBC, і стільки резонансних відгуків, відбувся саме тому, що Софія Андрухович повірила в нас. До речі, і три наші книги, які потрапили до короткого списку «Дитяча книга BBC», цілком не випадкові. Це пригодницький патріотичний роман цілком нового для нас автора Олександра Зубченка «Перемагаючи долю», а також дуже важлива, знакова книга Зірки Мензатюк «Як я руйнувала імперію» і продовження історій про вже улюблених кротів від Мар’яни Прохасько і Тараса Прохаська «Куди зникло море». Ми цього року здобули нових авторів і дуже сподіваємося, що вони залишаться з нами надовго. Радіємо, що з нами Зоя Казанжи, Богдана Матіяш, Надійка Гербіш, Сашко Дерманський, Андрій Курков, Олександр Зубченко, Гаська Шиян, Христина Лукащук, Володимир Вакуленко-К., Андрій Бачинський, Діна Сабітова, Настя Стефурак, Мар’ян Пирожок та інші дуже творчі нові для нас люди. Для мене цілковитою несподіванкою була чудова пронизлива дитяча проза Каті Бабкіної і такі ж тендітні ілюстрації Юлі Пилипчатиної. Дуже важливою була поетична серія. Катерина Калитко, Ірина Старовойт, Маріанна Кіяновська, Катерина Міхаліцина, Мірек Боднар задали хороший професійний та емоційний рівень для поетів, які видаватимуть у нас книги наступного року. І, звичайно, Іздрик – який став справжнім гуру для великої аудиторії поціновувачів поезії. Ми радіємо, що з нами такі важливі польські автори, як Анджей Стасюк і Юстина Соболевська. Ми спільно з Фундацією короля Юрія видали книгу культового письменника-антимілітариста Курта Воннегута і вона потрапила до книг-переможців Форуму видавців. 

Неможливо написати про всі книги цього врожайного року – адже їх понад 50! Безперечним хітом стали «Карти» польських авторів Олександри та Даніеля Мізелінських. Цілковитою несподіванкою став успіх розмальовки для дорослих «Чарівний сад» Джоанни Басфорд. Але ми закриваємо цей рік не з почуттям задоволення від результату, а радше з передчуттям того, що це лише початок. І нема в нас ні права, ні можливості розслаблятися і зупинятися на досягнутому. Бо люди – найкращі люди нашої країни – чекають від нас нових книг і нових проривів. Отож ми рівняємося на них. І бажаємо нашим відданим, чудовим, людяним, світлим читачам – і маленьким, і великим – нарешті миру і спокою, і в країні, і в родині. Поодинці ми нічого не можемо зрушити з місця. А коли ми об’єднуємося заради добрих справ, ми стаємо дуже сильними і починаємо змінювати світ довкола нас. Усім світлого, мирного, Різдва! Різдва віри, надії і перемоги!