Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.
wishlist
Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.

Підлітковий ТОП: 5 книжок для читання у жовтні
 
Навіть, якщо межа між підлітковою та дорослою літературою і справді існує, коли мова заходить про фантастику, то вона, дуже часто, одна для всіх. Так само, як і наша фантастична жовтнева добірка «Підлітковий топ», кожну книжку якої ми звикли вважати «дорослою», хоча більшість дорослих читали їх, навчаючись у школі.
 
Очевидно, що усі героїні цієї добірки навряд зрезонують з певним окремим читачем або ж читачкою — універсальних книжок не існує. Очевидно, що для кожного та кожної ці книжки відкриються по-різному: комусь подарують можливість утекти від реальності, комусь, навпаки, допоможуть краще осмислити своє життя та світ навколо. Очевидно й те, що близькими ці тексти можуть стати лише з другим чи навіть третім прочитанням. Утім, сподіваюся, що багато тінейджерів та тінейджерок таки зможуть прочитати бодай одну з цих фантастичних книжок із задоволенням та насолодою.
 
Соляріс, Станіслав Лем
 
Станіслав Лем Соляріс / [переклад з польської Дмитра Андрухіва] // Едем. Соляріс. Повернення з зірок. Непереможний. Серія: П’ятикнижжя Лемове. – Тернопіль : Навчальна книга-Богдан, 2016
 
"Саме існування мислячого колоса ніколи вже не дасть людям спокою. Хай вони облітають усі галактики і встановлять контакт з іншими цивілізаціями схожих на нас створінь — Соляріс завжди буде викликом, кинутим людині".
 
Якби шкільну програму з літератури для старших класів формувала я, обов’язково додала б туди Лемів «Соляріс» — один з найпотужніших та найважливіших фантастичних творів минулого століття.
 
Усі події роману відбуваються у далекому майбутньому. Психолог Кріс Кельвін прибуває на планету Соляріс, на орбіту мовчазного гіганта, що десятиліттями приваблював «найкращих математиків, фізиків, визначних фахівців у галузі біофізики, теорії інформації, електрофізіології» та інших інтелектуалів, які мріяли пізнати, виміряти, визначити та дослідити непізнаване. І, хоча перед Кельвіном стоїть завдання вирішити психологічні проблеми інших членів експедиції, він також сподівається трохи привідкрити таємницю розумного океану, що вкриває усю поверхну планети. Але варто було психологу переступає поріг космічної станції, як він і сам стає об’єктом дослідження, головним чином, для самого себе.
 
Роман «Соляріс» — це надзвичайно глибокий текст про пізнання, людяність, кохання, сприйняття та розуміння світу й себе, який, на мою думку, зовсім не вимагає коментарів. Усе, чого він потребує, — лише читачі, готові до цікавого діалогу. Як і головний герой роману, загадкова планета-океан, Лемів текст нагадує особливе дзеркало, у якому кожен та кожна зможуть знайти саме те, що шукають.
 
Бойня номер п’ять, Курт Воннеґут
 
 
Курт Воннеґут Бойня номер п’ять / [переклад з англ. Володимира і Лідії Діброви]. — Львів : Видавництво Старого Лева, 2014.
 
«То це буде антивоєнна книжка?»
«Виходить, — сказав я, — що так».
«А знаєте, що я кажу тим, хто пише антивоєнні книжки?»
«Ні. Тож скажіть мені, пане Старр, що саме ви їм кажете?»
«Я їм кажу: «Чому б вам натомість не написати антильодовикову книжку?»
 
Тим самим він, безумовно, хотів сказати, що війни будуть вестися завжди і що покласти їм край — все одно, що покласти край льодовикам. І я з ним повністю згоден.
 
Більшості авторів дитячих та підліткових книжок рідко вдається втриматися від повчань та моралізаторства. Особливо ж у текстах, що торкаються таких важких та болючих сторінок людської історії, як війна. Більш того, навіть у «дорослій» літературі про війну рідко говорять без дидактизму. Роман Курта Воннеґута «Бойня номер п’ять, або Хрестовий похід дітей» можна впевнено назвати винятком — Воннеґут вміє розповідати про неоднозначне, вміє показувати різні точки зору і, безперечно, вміє говорити з читачами на рівних (хоч і з висоти своєї геніальності), змушувати їх сміятися, плакати і думати.
 
Бойня номер п'ять, Курт Воннеґут, Соляріс, Станіслав Лем, Чи мріють андроїди про електричних овець?, Філіп Дік,Який чудесний світ новий!, Олдос Гакслі,1984, Джордж Орвелл, фантастика, наукова фантастика, антиутопія, класика, підлітки, що читати, найкращі книжки
 
1984, Джордж Орвелл
 
Джордж Орвелл. 1984 / [переклад з англ. Віктора Шовкуна]. — К.: Видавництво Жупанського, 2015
 
1984 рік, як і Радянський Союз, прийшов і пішов, а написана 1948 року антиутопія Джорджа Орвелла «1984» залишилася і з плином часу, пустивши довжелезне коріння у популярну культуру, здається, стала лише актуальнішою.
 
У центрі уваги Орвелла тоталітарна держава, у якій усі можливі й неможливі істини визначає Великий брат. Це держава, у якій війна — це мир, свобода — це рабство, а незнання — сила. У якій панує дводумство, страх і абсолютний контроль. Історія розказана від імені працівника Міністерства правди Вінстона Сміта — чоловіка, який в глибині душі дуже сумнівається і в партії, і у Великому братові, і у навколишній дійсності загалом. Одного дня Вінстон наважується на маленький прояв свободи — на таке звичайне, але справжнє, кохання і на свої, вільні від примусу, думки. Але в умовах абсолютної тоталітарної влади навіть такі дрібнички — велика розкіш, ризик і подвиг, що не кожному під силу.
 
Старший брат пильнує за тобою.
 
Свобода, гуманізм, індивідуальність — упевнена, ці теми хвилюють не лише дорослих читачів. Та й кому ж, як не підліткам, цікаво читати про контроль та владу Великих братів?
 
Який чудесний світ новий!, Олдос Гакслі
 
 
Олдос Гакслі Який чудесний світ новий! / [переклад з англ. Віктора Морозова]. — Львів : Видавництво Старого Лева, 2016.
 
Як і попередні герої цієї добірки, роман Олдоса Гакслі «Який чудесний світ новий!» є, поза всіма сумнівами, шедевром світової літератури, який за 84 роки став невід’ємною складовою світової літератури та культури загалом. Це і захопливе та дотепне чтиво, і досі актуальна проблемати, і надзвичайно доречна та цікава критика сучасного нам світу.
 
Всі ж бо розуміють, що для чеснот і щастя достатньо освоїти конкретні деталі, а узагальнення — це розумово потрібне зло. Не філософи творять основу суспільства, а майстри випилювання лобзиком або колекціонери марок.
 
Світ Олдоса Гакслі — це світ, у якому немає місця для хаосу та печалі, люди народжують в інкубаторах, майже усю роботу виконують машини, а більшість психологічних проблем вирішуються за допомогою наркотиків. Звісно, що досягнути цього щасливого майбутнього вдалося дорогою для людини ціною. І платити цю ціну готові далеко не всі мешканці чудесного нового світу.
 
Чи мріють андроїди про електричних овець?, Філіп Дік
 
Філіп Кіндред Дік Чи мріють андроїди про електричних овець? / [переклад з англ. Тараса Бойко]. – К.: Komubook, 2016
 
За вікнами січень 2021, кілька років тому чергова світова війна спустошила значну частину Землі, всі тварини або вимерли, або перебувають під загрозою вимирання, а люди, щоби захиститися від згубних ефектів радіоактивного пилу, масово емігрували до позаземних колоній. Ті нещасні, що залишилися на Землі, живуть в напівзруйнованих-напівпокинутих містах. Десь серед них ховаються й андроїди «Нексус-6», які повстали проти людства та вбили своїх власників. Рік Декард, професійний мисливець за головами, отримує завдання ліквідувати групу повстанців, але поступово його місія стає неможливою.
 
Що робить людину людиною? Яка різниця між вбивством людини та андроїда? Чи існує межа між веальним та віртулаьним? І чи мріють, урешті-решт, андроїди про електричних овець? Відповіді на ці та купу інших цікавих і неоднозначних запитань читачі знайдуть у романі «Чи мріють андроїди про електричних овець?» Філіпа Діка.
 

Коментарі

Щоб залишити коментар, необхідно

imageimage