«Перекладач усе життя повинен вчити рідну мову», - Наталія Іваничук
У рамках ХХІІ Форуму видавців у кав’ярні «Дзиґа» відбулася зустріч із перекладачем книг скандинавських авторів «Видавництва Старого Лева» Наталею Іваничук. Модерувала розмову «Про фіорди, літературу і вільних дітей» головний редактор ВСЛ Мар’яна Савка.
Окрім відомих творів письменниці Туве Янссон про пригоди мумі-тролів, Наталія Іваничук перекладала для Старого Лева з норвезької книги Віґдіс Йорт «Йорген+Анна=любов», Ніни Елізабет Ґрьонтведт «Абсолютно нецілована» та Тома Еґеланна «Таємниця катакомб». На запитання Мар’яни Савки про те, чому вибір впав саме на таку «холодну» країну і таку складну мову, Наталія Іваничук наголосила, що норвезька насправді найлегша з усіх скандинавських мов.
«Мабуть, у минулому житті я була дружиною вікінга, - сміялася перекладачка. – Поринання у людську сутність у мене найбільше асоціюється саме з норвезькою літературою. Коли обирала «свою» мову, прислухалася до порад старших колег, мовляв, треба обрати якусь свою нішу, перекладачам з англійської чи німецької її особливо складено знайти. Мені випадково потрапив до рук старий радянський підручник з норвезької – завдяки йому я вивчила мову за якихось два роки. Я й зараз деколи підсовую його своїм студентам».
«Норвезька література завоювала у світі своє місце, і далеко не кожен перекладач здатен перекласти ці тексти справді органічно. Наталія має цей дар. Вона є перекладачем-вчителем мови, формує мовну палітру так, що конструкції добре лягають у наше «вухо», - зауважила Мар’яна Савка.
Сама перекладачка зізналася, що насправді усе життя вона продовжує вчити одну мову – українську. «Перекладач має вчитися рідної мови усе життя, - переконана Наталія Іваничук. – Люблю читати добрі переклади, а колись просто обожнювала словники».
На завершення зустрічі Наталія Іваничук почастувала усіх банановим хлібом власного приготування – його рецепт ви можете знайти на сторінках нової книги ВСЛ «Абсолютно нецілована» Ніни Елізабет Ґрьонтведт.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно