Павло Коробчук: «Ключові клапани» – про тиск обставин на кожного героя і про його перетворення
«Ключові клапани» – новий роман Павла Коробчука, де автор описав історію Незалежності країни та різні рівні її досягнення через призму життя чотирьох героїв. Хвиля історії несе Дениса, Яна, Юру і Віту з одного життєвого виру до іншого. І далеко не завжди персонажі можуть керувати своєю долею.
Під час презентації роману «Ключові клапани» у Львові Павло розповів про автобіографічні моменти книги, протопити героїв та історичні події, що стали основними в його романі. Модерував зустріч поет Любомир Серняк.
«Це третя прозова книжка за останні 7 років, – каже Павло. – Тематика, щоправда, завжди різна. Наприклад, попередня книжка – 10 "гоповідань", кожне з яких було про гопників і пов'язане з попереднім. Зв'язка героїв та сюжетних ліній збереглася й в "Ключових клапанах" – долі чотирьох друзів тісно переплітаються. Моїх персонажів пов'язує не лише спільна географія, історія, а й музика. Кожен із них грає на окремому музичному інструменті. Мені хотілося, щоб музичний інструмент символізував особистість: скрипка, валторна, барабани, гітара. На обкладинці – валторна – духовий інструмент, який, залежно від натискання клапанів, змінює звучання. "Ключові клапани", власне, історія про натискання на кожен інструмент, а відповідно на кожного героя книжки – і про його перетворення. Залежно від того, як зовнішній чинник (якась історична подія, наприклад) впливає на персонажа, так він й "звучить" у цій книжці: змінюється його мелодія життя, він розвивається, щось переосмислює».
«Валторна – наскрізний образ роману. Він проглядається навіть у плині часу. У цій книзі є два часи. Один – лінійний, хронологічний. Від 1991 року до сьогодення. Взяті ключові події: проголошення Незалежності, "Україна без Кучми", Помаранчева Революція, Революція Гідності, війна... І є ще спіралеподібні, повторювані події. Наприклад, один із героїв книжки втрачає ногу, а пізніше це стається з його сином».
«50% цієї книги – особисті спогади та спогади друзів. 10% – це архіви, відео, статті, виписки з судових свідчень тощо. Решта – вигадані події. Але що цікаво: коли заглиблюєшся в тему, то іноді навіть вигадка виявляється дійсністю. Наприклад, у романі є герой Денис, який за сюжетом мав потрапити на акцію протесту "Україна без Кучми" і 9 березня 2001 року Дениса мали заарештувати й дати 2 роки ув’язнення. Йому 19 років, він – з Київщини, з Білої Церкви. Я ретельно дослідив цей день, переглянув, як Кучма покладав квіти біля пам'ятника Шевченкові, а потім – поїхав геть, за кордон (тобто, того дня Україна реально була "без Кучми"). 9 березня затримали 19 людей, усім дали від 1,5 до 3 років. Одного із заарештованих звали Денис, йому було 19-ть і він був родом з Київської області. Врешті, реальному Денису, як і моєму герою, присудили 2 роки ув'язнення. Складно уявити, що бувають такі збіги».
«Багато подій у книжці трапляються через збіг обставин, а не вольове рішення героя. Це мій свідомий хід як автора: показати як зовнішні чинники та минулі вчинки впливають на наше "сьогодні". Підліткові психологічні травми можуть мотивувати нас до певних дій у дорослому віці. Наприклад, розлучення батьків може змусити нас боятись змін і шукати стабільності у дорослому житті. Обставини вирішують – ось меседж, який мені хотілося донести. А ще – щоб наприкінці книги герої усвідомили цю "спіралеподібність часу". Герої гадають, що вони вирвалися з життєвої спіралі, але читач побачить, що насправді з цього циклу немає виходу, є лише повернення до початків».
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно