У «Видавництві Старого Лева» перевидано казкову повість знакового письменника-дисидента Ігоря Калинця, яку він написав в ув’язненні на Уралі пів століття тому. «Пан Ніхто» – це зимова історія про дивного пана Ніхта, що оселився в загубленій рукавичці, хлопців Арчика та Янчика, а ще про синичку Ичку, сороку Року, горобця Беця та інших. Текст заохотить до родинного читання, адже безпосередні персонажі, смішні каламбури, гра слів, затишні ілюстрації Люсі Стецькович, а також додаткові сенси, закладені між рядків, зацікавлять книголюбів різного віку.

За участь у дисидентському русі Ігоря Калинця було засуджено на 6 років ув'язнення суворого режиму й 3 роки заслання. «Пан Ніхто» писався маленькими частинами на Уралі з 1974. Книжка вийшла друком вже в незалежній Україні 1994, з ілюстраціями Ольги Погрібною та Юрка Коха. На початку 2022 до читачів повернувся Ніхто з компанією, аби веселити пісеньками і змусити задуматись про важливість називати речі своїми іменами та правильно вживати заперечні частки, щоб не почалася плутанина. «Не я не можу не сказати» – відповідав на питання дітей головний персонаж, спробуй зрозуміти що він мав на увазі!

Ігор Калинець розповідає: «В ув’язненні я мав право писати додому один лист в місяць. До кожного листа додавав маленький розділ повісті про пана Ніхта. На щастя, історія пройшла цензуру, її не конфісковували, тексти доходили до батьків у Ходорові. Саме там жили два хлопчики, прототипи персонажів цієї довгої казки. Книжка в рукописі зберігалася в батьків, а коли Україна стала вільною, то надрукували величеньким накладом у видавництві в Стрию».

Редакторка відділу дитячої літератури «Видавництва Старого Лева» Наталка Малетич додає: «Цю повістинку, або як ще її називає сам автор, «довгу казку» можна вважати класикою української дитячої літератури. Адже написана вона в далеких 70-их, коли сам автор, дисидент, перебував на засланні як політичний в’язень. Його двоє племінників на той момент були ще маленькими хлопчиками і стали прототипами й адресатами та найпершими читачами цієї казки.

Мені було надзвичайно приємно працювати над книжкою як відповідальній редакторці проекту: бачити, як по-новому втілюються уже знані персонажі (я колись давніше вже читала книжку разом із донькою, і вона належить до моїх улюблених казок Ігоря Калинця, бо в ній багато мовної гри та несподіваних сюжетних перипетій), як чарівно й динамічно мандрує сторінками книжки загадковий пан Ніхто, що зненацька поселився у загубленій рукавичці Арчика, і що з того вийшло. Впевнена, що маленьким читачам ця зимова казка, сповнена дивовиж і несподіваних перетворень, дуже припаде до смаку. І, можливо, хтось із них теж захоче загубити рукавчику, аби в ній оселився пан Ніхто?..»

Журналістка, культурна менеджерка Богдана Неборак, яка пам’ятає цей текст з дитинства зауважує: «Казка Ігоря Калинця «Пан Ніхто» – вона про парадокси, на які ми не зважаємо в дорослому віці. Ну скажімо подвійне заперечення, яке є в українській мові, як ось тут: «А хто щось знає? – Ніхто не знає». Коли починаєш вчити англійську, ошелешуєшся – чому там немає двох заперечних часток, таких звичних українському оку й вуху? Та звісно ж Ігор Калинець пише не про мовні норми, а про парадокси в житті – що комусь до душі, іншому може бути неприємним чи шкідливим. Не варто міряти інших за власними вподобаннями.

Дитячі герої Калинця зберігають наївність, при цьому міркуючи про найважливіші речі. І висновки роблять несогірші, як-от хлопчик Арчик. Герої «Пана Ніхта» виявляють, що не так і важливо переконати у тім, як має бути на чиюсь думку. Бо, як каже Арчик, жаліючи за зниклим паном Ніхтом: «Хай би розмовляв неправильно, aле хай би був!»

Ігор Калинець – письменник, один із чільних представників «пізньошістдесятницької» генерації і дисидентсько-самвидавного руху в Україні, політв’язень. Освіту здобув у Львівському університеті (філологічний факультет). Після закінчення університету працював в обласному архіві. За участь у дисидентському русі у 1972 році Ігоря Калинця було засуджено на 6 років ув'язнення суворого режиму й 3 роки заслання. Після повернення до Львова став працювати редактором журналу при обласному відділенні Фонду культури. Автор творів для дорослих та дітей. Лавреат численних премій, серед яких Національна премія ім. Тараса Шевченка та Міжнародна літературна премія ім. Григорія Сковороди «Сад божественних пісень». Живе у Львові.