Stary Lev Logo

Ольга Максимчук: «Книжки вчать нас мріяти»
Дитячі фентезі-книжки Ольги Максимчук розповідають про пригоди третьокласників Соньки і Марка Брумів та їхню боротьбу зі злом. Загадкова країна Кремантура, моторошні Сірі та великі таємниці минулого — усе це чекає юних читачів у книжках «Світ у вулкані. Срібний і червоний» та «Світ у вулкані. Дощ-убивця».

Під час фестивалю Book Forum письменниця Ольга Максимчук зустрілася з читачами у Львівській обласній бібліотеці для юнацтва ім. Романа Іваничука, щоб поговорити про свої книги та неймовірні пригоди їхніх героїв. Розмову про дилогію «Світ у вулкані» модерувала директорка бібліотеки Таня Пилипець. А також під час зустрічі уривок із дилогії зачитав український актор театру і кіно Святослав Максимчук.
 
 
Старий Лев ділиться з вами найцікавішими думками з обговорення. 
 
 
ПРО ТЕ, ЯК З’ЯВИЛАСЬ ІДЕЯ КНИГ
 
 
Ольга Максимчук: Я жила в той час у Хорватії і працювала в посольстві. Посольська робота не завжди така святкова, як видається. Це дуже багато паперової та комп’ютерної праці. Коли я нарешті вирвалась у відпустку, зі мною був мій син Василько. Ми жили у маленькому містечку, були за межами цивілізації. Якось він підійшов до мене і попросив: «Мамо, а розкажи мені історію». А в мене зі собою тоді не було жодної книжки, тож не мала що йому почитати. Зрештою, всі готові історії він і так вже знав: прочитав “»Гаррі Поттера» та багато інших... Тоді син попросив, щоб я придумала для нього щось сама. І це було дуже страшно. Коли я почала свою історію, то подумала, що він встане і піде геть, бо вона буде йому не цікавою. Але він уважно слухав. Я вигадала щось одного дня, потім іншого, а він все просив продовжувати. Власне, з цього маленького хлопчика й почалася велика історія моїх книжок. 
 
ПРО ПАРАЛЕЛІ З ІНШИМ ФЕНТЕЗІ
 
Ольга Максимчук: Коли я писала «Світ у вулкані», то не думала ні про що. Але коли вже закінчила, то зрозуміла, що ця книжка перегукується з такими історіями, як «Ерагон», «Гаррі Поттер», «Володар перснів». Та найбільше ця книга нагадує мені «Аватара». Там теж є фантастичні світи і комбінація реальних героїв, які потрапляють у якісь незвичайні всесвіти. І вона також дуже кольора. У ній безліч кольорів та світів. 
 
ПРО ОСОБЛИВІСТЬ КНИГИ
 
Таня Пилипець: Ця книга доволі об’ємна, і, розповідаючи про неї, не страшно привідкрити якийсь сюжет, адже це можна зробити практично без спойлерів. Про цю книгу можна говорити, оминаючи сюжетні деталі та переказування історії.
 


ПРО ДУМКИ ПІСЛЯ ПРОЧИТАННЯ
 
Таня Пилипець: Коли мені ставало сумно від тяжких і фундаментальних текстів, із якими згодом працювала, я згадувала польоти на прекрасному вороні. Згадувала магічні перетворення і пам’ятала, як багато Оля Максимчук, як авторка цієї дилогії, давала шансів не тільки магії вирішувати наші справи, а й силі нашого духу та нашої волі.
 
ПРО МРІЇ
 
Ольга Максимчук: Чому ми читаємо книжки й дивимось фільми? Тому що вони вчать нас мріяти. Якщо вони справді є гарними, то переносять нас у якусь іншу реальність, а це захоплює. Ми тікаємо від наших буднів і переносимось у зовсім інший світ. Я хочу, щоб усі ми мріяли. Щоб не боялись мріяти. І щоб наші мрії ставали реальністю. 
 
 
 
 

Коментарі

Щоб залишити коментар, необхідно

imageimage