0(800) 501 508
 
Цілодобово
Кошик 0 грн

Новина

по:
В період з:
Олексій Чупа: «Вишня і Я» - книжка про відповідальність»
30-річний Ярчик знаходить посеред крамниці дитину із запискою «попіклуйтесь про неї, будь ласка», бере 6-річну Вишню на виховання і відтак кардинально змінює своє життя. Був цей крок виявом інфантильності чи відповідальності? Хто насправді ховається у діалогах Вишні та Ярчика? Про це та багато іншого говорили під час львівської презентації книги «Вишня і Я» автор Олексій Чупа та письменниця  Вікторія Амеліна.
 
«Чупа – справжній експерт з літа і справжній знавець дитинства, - запевнила Вікторія. -  Ця пора у його книжках є завжди напівмагічним періодом, можливо тому, що народився Олексій в останній день літа. Історія у книжці «Вишня і Я» починається у перший день літа, вона дуже добра, тепла і зворушлива. Власне, цей текст  дуже вирізняється з-поміж попередніх чотирьох книг Чупи. І саме він для багатьох читачів і друзів Олексія став улюбленим». 
 
 
«Вишня і Я» для мене особлива не тільки тим, що це єдина моя книга, у якій нікого не вбивають, не принижують,  а відтак у ній відсутня напружена колізія і динамічний сюжет, - розповів автор. -  Для мене вона особлива ще й тим, що у цьому тексті я експериментував з мовою: жодних громіздких конструкцій, ніяких запозичених слів. Усі речення в книзі – прості, я намагався створювати атмосферу примітивізму, легкості.  Усі слова мають слов’янські корені, немає маршруток, клавіатури чи омлету... Хоча не все мені вдалося відслідкувати і залишилося слово «коридор», наприклад». 
 
Це книжка тільки про двох людей: дорослого і дитину. Хоча часом складно зрозуміти, хто доросліший  – Ярчик чи Вишня.  Власне, серед спікерів зав’язалася дискусія – чи не було беззастережне рішення Ярка взяти під опіку дитину проявом інфантильності. На противагу йому, маленька Вишня поводить себе дуже свідомо, усе рахує і навіть веде своєрідний життєпис – помаранчами відраховує дні літа. Письменник наполягає на тому, що це все ж таки історія про відповідальність і довіру. «У цій книжці дуже багато мене, моїх власних рис. Наприклад, я люблю усе підраховувати, тримати під контролем. А під час однієї з презентацій у залі був присутній психіатр, який сказав, що це яскрава ознаку синдрому Аспергера», - сміється Чупа.  
 
 
Власне, діалоги Ярчика та Вишні – це також дитячі роздуми автора і відповіді на них уже дорослого Олексія, а загадкове містечко Котіївка, де відбувається дія повісті, є нічим іншим, як рідною для Чупи Макіївкою. Наприкінці історії, що триває точнісінько три місяці, Ярчик і Вишня сидять на даху будинку і слухають британський гурт  The Cure («Зцілення», - пояснює назву гурту  Ярчик). І їхні діалоги наче «зцілюються»,  знову стають одним голосом письменника Олексія Чупи. «Я не знаю, як далі складеться доля головних героїв,- підсумовує автор. -  Мені хотілося, щоб це була історія тривалістю в літо. Хоча на кожній зустрічі розпитують, чи буде продовження. Можливо, їм доведеться покинути Котіївку, можливо, Вишня піде в школу, дорослішатиме. Можливо...».
 
 
 
 
Вам може бути цікаво
Порядок довкола — спокій у душі
Книги Старого Лева – у довгому списку Книги року ВВС
Малюк Санта
Фокс Гезер
Стуцмен Джонатан
Осінній To Do List від Старого Лева. Чим займатись книголюбам, коли опадає листя?
stary_lev Стежити
дописів читачів
Коментарі
Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
Опублікувати