Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.
wishlist
Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.

Буремні 90-ті Олексія Чупи та Антона Санченка
Усі ми знаємо, що письменники не лише пишуть, а й читають. Побачити двох чудових авторів Олексія Чупу та Антона Санченка одночасно у ролі письменника, читача, інтерв'юера та інтерв'юйованого можна було на презентації двох їхніх новинок, що вийшли у «Видавництві Старого Лева», в рамках Книжкового Арсеналу. Зустріч проходила у форматі перехресного інтерв`ю: письменники ставили один одному запитання про щойно видані книжки, розмовляли про 90-ті, про контрабанду жуйок і колекції наклейок, про котів і морську хворобу, про життя і політику та багато іншого.
 
Олексій Чупа написав зворушливу і дуже камерну книжку «Вишня і Я». Книга Олексія, за слова Антона Санченка, дуже ідилічна та О'Генріївська. «На написання цієї книжки вплинув норвезький письменник Ерленд Лу, - розповідає Олексій Чупа. - У нього є книга «Наївно. Супер». Вона - зовсім інша за настроєм, але за змістом - теж історія покинутої дитини і  дорослого чоловіка. Я вклав у книгу найбільше свого дитячого досвіду. І у розмовах Ярчика та Вишні (6-річної дитини) є багато моїх розмов з дитиною, що живе у мені. Насправді, цей свій текст я найбільше люблю, бо у ньому не змушений був писати про політичні чи соціальні контексти, про насильство, яким повне наше життя. У цьому контексті це ідилічна книга. Найжорстокіша штука, яка є в ній, - це те, що Ярчик перед знайомством з Вишнею розходиться з дівчиною».
 
 
Натомість «Земля Георгія» Антона Санченка - дотепна та дуже морська книга, названа на честь Святого Георгія.  «Земля Георгія» - це Грузія, Сакартвелло, - каже Антон Санченко. - І у моїй новій книжці шість повістей географічно прив'язані до Грузії. Не всі події відбуваються там, частина по дорозі у Грузію або у портах. Святий Геогрій - покровитель Грузії, але це ще й святий, який поєднує нас - грузинів та українців».
 
Автор розповів, що «Земля Георгія» - книга про 90-ті роки: «Їх часто змальовують з негативної точки зору, а я згадую їх як найчарівніший час. По-перше, ми всі були молоді, а по-друге, ще не все контролювали державні служби та органи, – роби, що хочеш. І, мабуть, це моя остання спроба розібратися з цими часами і  сказати про них все, що я хочу».
 
 
Оскільки книжка Антона Санченка невідривно пов'язана з морем, то й запитання йому діставалися переважно морські. Так він розповів, що, народившись у Херсоні, ти не можеш мріяти чи не мріяти стати моряком, ти у будь-якому випадку станеш або спробуєш стати ним. І єдине, що завадити,- це морська хвороба. Олексій Чупа натомість розповідав про те, як уникав мелодрамності у книжці і малював ідеальну картинку стосунків, такого собі раю дитинства.
 
 
 

Коментарі

Щоб залишити коментар, необхідно

imageimage