"На жаль нічого не вдалось знайти за вашим запитом."
"На жаль нічого не вдалось знайти за вашим запитом."

Олександр Зубченко: «Через героїв книг «Перемагаючи долю» показую нашу історичну дійсність»
У третій день Дитячого Форуму відбулася презентація другої книги з козацької пригодницької трилогії «Перемагаючи долю» за участі письменника Олександра Зубченка. Говорили про козацькі бойові мистецтва, про те, як гартувати дух та з мужністю сприймати незгоди долі, про те, чому історична книжка – для читачів й читачок будь-якого віку. До розмови приєдналася письменниця, куратор дитячих видань «Видавництва Старого Лева» Наталка Малетич. Модерувала зустріч книгознавиця, громадська активістка Тетяна Пилипець.
 
«У школі я займався народними танцями - гопаком , - розповів письменник. -  Постійно задумувався, чому рухи гопака такі схожі на східні бойові мистецтва. Коли я вже закінчив школу, то дізнався про бойовий гопак. І справді, козацький герць  – це не хаотична маханина кулаками. Козаки були носіями давнього мистецтва, що тягне корінням до скіфів і сарматів. Тож не дивина, що козаки могли у двобої перемогти до десятка ворогів». Проте не лише любов до козацьких бойових мистецтв підштовхнула Олександра до написання книг:  «Я читав історичні розвідки Боплана, який дуже детально описав Козацьку Добу: починаючи від побуту селян і закінчуючи звичаєвим правом Січі. Велика насолода для мене – піти в Національний музей народної архітектури, зайти в старенькі  хатки-мазанки, давні дерев’яні церкви, подивитись на вітряки млинів. Мені хочеться там жити: серед цих рушників, ікон, пахучого зілля, що висихає під стелею... Тому я створював одне за одним героїв своїх книг і таким чином опинявся в цій епосі. Я проживав разом з ними їхні життя, життя кожного героя – хорошого чи поганого».
 
 
На перший погляд головні герої Олександра практично ідеальні, чинять надлюдські зусилля для досягнення благородних цілей. Проте вже у другій книзі «Перемагаючи долю. Козацьке щастя» стає зрозуміло, що характери персонажів книг дуже різні, й автор аніскільки не намагається ідеалізувати добу Козаччини:  тут є і підкупи, і зради. Письменник обіцяє: у  третій книзі з серії, що невдовзі вийде у «Видавництві старого Лева», буде ще більше інтриг, пригод, котрі зрештою загартують головних героїв.
 
«Читаючи  другу книгу, я зрозуміла, що у трилогії «Перемагаючи долю» немає поділу на дівчачу і хлопчачу літератури, - поділилась враженнями Таня Пилипець. - Цікаво, що Олександрові як людині дуже організованій пасує писати «тверду прозу» з виховним підтекстом... Але він також створює пісні, які виконують в Україні і за кордоном. І відтак проза його дуже художня й милозвучна, а сюжети сповнені інтриг й майже детективних поворотів. Я як досвідчений читач ніколи не можу вгадати, чим закінчиться книжка Олександра. Читачкам, які вагаються, чи сподобається їм серія «Перемагаючи долю» пораджу: не бійтесь читати історичну літературу, бо тоді ви точно знатимете, яких хлопців обирати».
 
 
«Часто історичну літературу сприймають як дорослу і нудну. Так от, книги Олександра Зубченка спростовують цю теорію, - зауважила на останок Наталка Малетич. - Герої потрапляють у вихор історії ще дуже малими і вони, беручи на себе відповідальність, роблять дорослі вчинки».
 
 
 
 

Коментарі

Щоб залишити коментар, необхідно

imageimage