Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.
wishlist
Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.

Оксана Була: «З книжки-картинки неможливо вирости - вона для будь-якого віку»
У рамках «Книжкового Арсеналу» художниця, авторка книжок-картинок «Зубр шукає гніздо», «Ведмідь не хоче спати» Оксана Була розповіла, чому книжка-картинка не те саме, що книжка з картинками. Модерувала зустріч Оксана Зьобро.
 
Під час розмови Оксана Була розповіла про шлях до книжок-картинок, що почався ще у першій половині ХХ ст. У 1938 році була створена премія ім. Рейнольда Кальдекотта, названа іменем відомого британського художника, автора, ілюстратора. Медаллю Калдекотта, на якій зображений вершник, щорічно нагороджуються найкращі літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва. 
 
Перші книги, які нагадували сучасні книжки-картинки, містили класичну ілюстрацію та кілька рядків тексту. Після Другої світової війни вигляд книг-картинок істотно змінився, до ілюстрації долучилися архітектори, графіки. Яскравим представником цього віяння є американський художник і дизайнер Сол Басс, що став відомим не за ілюстровані ним книги, а насамперед як дизайнер плакатів та титрів до кіно, а також логотипів відомих брендів. Дуже відомою його книгою є «Мандрівка Генрі до Парижа» – історія про хлопчика Генрі, який живе в невеличкому містечку у Франції і мріє відвідати Париж. Вперше видана 1962 року, з того часу вона перевидавалася безліч разів у цілому світі.
 
 
«Хочу розповісти вам про Мака Баррнета з США – автора неймовірних книг-картинок. А саме про його книжку «Сем і Дейв копають яму» (2014). Ця книжка не до кінця була сприйнята і часто критикована. Проте вона дала поштовх до підписання маніфесту книжки-картинки. Український переклад маніфесту можна знайти на сайті «Букмоль». Отже, чому я так люблю цю книжку? У ній розповідається про двох хлопчиків, що копають землю. Збоку біля них товчеться собака. Текст дуже лаконічний – це діалоги хлопчиків. Що ж відбувається насправді ми можемо дізнатися вже з ілюстрації: бачимо, що на картинці є скарб, який хлопці щоразу минають і риють в іншому напрямку. Тобто тут картинка не лише створює тло для тексту, а й втручається у сюжет, розвиває його. А сама структура тексту візуально доповнює картинку, є дуже лаконічною, проте влучною». Зрештою, попри усяку критику, Баррнетт став-таки лауреатом премії Кальдекотта. 
 
Зраз, запевняє Оксана, книжка-картинка це не лише ілюстрація, а й взаємодія із читачем. Художниця показала публіці книжку з назвою «Будь ласка, відкрийте цю книжку». На ній зображені звірята, які розповідають, як сумно їм живеться, коли читач не відкриває книжку, також у ній змальовані історії звірят. А під кінець книги вони починають просити не закривати її. Це вже не просто картинка, це діалог, який через ілюстрацію здійснює персонаж із читачем. Тобто книжка-картинка знаходить нові форми спілкування з читачем. 
 
 
«Наростаючу популярність книжки-картинки я би пояснила тим, що вона дуже розвиває уяву. Тут є й небезпечний момент, бо часто книзі приписують те, чого у ній нема. Але, зрештою, розвиток уяви це позитивне явище. Крім того, читання книжки має елементи тактильного контакту, чого дуже бракує сучасним дітям під час перегляду фільмів чи комп'ютерних ігор. І останній важливий фактор – з книжки-картинки неможливо вирости - вона для будь-якого віку»
 
На останок художниця додала: «Зображення повідомляють інформацію швидше, аніж текст (так працює наш мозок), проте у хорошій книжці-картинці і текст і зображення говорять про те саме».
 

Коментарі

Щоб залишити коментар, необхідно

imageimage