Марі Карачина: «Never stop – це про те, що треба продовжувати рух за будь-яких обставин»
У неділю, 25 лютого, у київському барі «БарменДіктат» (вул. Хрещатик, 44) відбулася презентація першої української книжки про біг «Never Stop». Її авторка, учасниця світових марафонів та пів марафонів, фітнес-тренерка Марі Карачина розповіла, як з’явилася ідея видання, якими книгами вона надихалася під час написання власної, а також про свою філософію постійного розвитку та руху вперед. Пропонуємо декілька цитат із зустрічі.
«Назва книги – не лише про біг, це не лише заклик до фізичних вправ. “Never Stop” – про те, що треба продовжувати рух. Не обов’язково надриватися, бігти занадто швидко або в принципі бігти, – головне, рухатися вперед. Коли ти стоїш на місці, ти, можливо, і можеш уникнути чогось поганого, але і хороше пройде повз тебе. То ж постійний рух – це найкращий варіант, просто оберіть власний темп».
«Книга “Never Stop” з’явилася завдяки людям, які у мене повірили. Мої друзі та близькі говорили, що я маю її закінчити, то ж після тренувань завжди робила нотатки. Надихалася книгою ультрамарафонця Скотта Джурека, з яким познайомилася на Бостонському марафоні. Від цієї зустрічі я також отримала велику порцію натхнення, щоб завершити власну книгу. Я не пропагую біг, а ділюсь тим, що відчуваю під час бігу. І це знаходить відгук в інших людях, вони впізнають себе в таких ситуаціях. Я вже отримала багато зворушливих відгуків про свою книгу, щаслива, що вона надихає інших».
«У різних країнах дуже відрізняється культура бігу. У Тбілісі, де я зараз живу, ніхто не бігає на вулиці. Грузинів неможливо витягти в парк, пояснити, що це нормально. Вони вважають, що у них дуже холодна зима, і багато людей займаються в залі. У Нью-Йорку – навпаки, бігають скрізь і під час будь-якої погоди. Нас з друзями надихають забіги у Європі та Америці, де багато людей бігають заради фану, у різних костюмах і не на результат. У пачках, спідницях та костюмах супергероїв. Врешті, я вирішила пробігтись у Києві у весільній сукні, і отримала від цього забігу величезне задоволення».
«Найскладнішим і водночас найлегшим забігом виявився для мене марафон у Нью-Йорку 2017 року. Він був важким з фізичної точки зору. Ті, хто бігав великі дистанції, знають, наскільки важко дійти до кінця і не зійти з дистанції. Легкості додала моральна підтримка від людей, вони не дали мені шансу зупинитися. У США абсолютно інакше сприймають біг, і люди часто підтримують незнайомців під час забігів. І мені дуже хочеться, щоб в Україні теж так було».
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно