"На жаль нічого не вдалось знайти за вашим запитом."
"На жаль нічого не вдалось знайти за вашим запитом."

Неопубліковані листи Гемінґвея розкрили ставлення письменника до втручань в особисте життя
«Моє приватне життя є відкритою стічною трубою. Іноді я дуже чуйний», – якось написав Ернест Гемінґвей у листі до свого адвоката. Письменник здобув популярність завдяки своїм творам «Старий і море», «Свято, яке завжди з тобою», «Прощай, зброє!», «Фієста. І сонце сходить» та інших, він – лауреат Нобелівської та Пулітцерівської премій. Ми багато знаємо про творче й приватне життя письменника, проте листи Гемінґвея показали, що він надзвичайно чуйно ставився до свого особистого життя і неодноразово просив родичів та друзів не розповідати про те, що відбувалося з ним. 
 
 
В одному з листів Гемінґвей зазначив: «Якщо я взагалі писатиму, я повинен тримати своє приватне життя подалі від цього». Іншим листом він заборонив одному видавцеві «коли-небудь використовувати будь-яку особисту інформацію, тому що я хочу, щоб оцінювали не мою публічність, а художній твір».
 
Коли готувалася до друку книга «Фієста. І сонце сходить», Гемінґвея дуже обурила біографічна довідка про нього на обкладинці видання. Він поскаржився своєму редакторові Максвелу Перкінсу і наполіг на тому, що видавець повинен «негайно вилучити це біографічне лайно про мене зі звороту обкладинки». Гемінґвей писав, що якщо біографію негайно не приберуть з книги чи розмістять будь-які дані про його військову службу або шлюб, він ніколи більше не публікуватиме свої твори у цьому видавництві. «Я намагаюся зберегти моє приватне життя від розголосу і уникати публічної реклами, і буде недобре, якщо це потім буде розповсюджене у масовому виробництві», – зазначав автор.
 
Своїй матері він писав: «Якщо хтось хоче з вами поговорити, будь ласка, скажіть їм, що ви знаєте, як я не люблю будь-яку рекламу, і що обіцяли мені навіть не відповідати на питання про мене. Ніколи нічого не говоріть».
 
Ці та низка інших листів 1929-1932 років побачать світ у четвертому з 17 томів епістолярію Гемінґвея, яку опублікує видавництво Кембриджського університету. Сандра Спаньєр, редактор видавництва, зазначила: «З одного боку, це був письменник, який дуже піклувався про публічні зустрічі. Він завжди запитував, як іде продаж. Він любив хороші відгуки. Його певною мірою приваблювала знаменитість. З іншого боку, у нього було таке інтенсивне прагнення до конфіденційності».
 

Коментарі

Щоб залишити коментар, необхідно

imageimage