"На жаль нічого не вдалось знайти за вашим запитом."
"На жаль нічого не вдалось знайти за вашим запитом."

«Небо. Кручі. Провалля. Вода» Василя Стуса – презентація на ХХІІ Форумі видавців
У рамках ХХІІ Форуму видавців «Видавництво Старого Лева» презентуватиме книгу «Небо. Кручі. Провалля. Вода» Василя Стуса, упорядковану його сином – Дмитром Стусом. Подія відбудеться у суботу, 12 вересня, у Білому залі театру «Воскресіння» (пл. Генерала Григоренка, 5). Початок – о 19:30. У презентації візьмуть участь Дмитро Стус та головний редактор «Видавництва Старого Лева» Мар’яна Савка. 
 
«Поетом себе не вважаю. Маю себе за людину, що пише вірші. І думка така: поет повинен бути людиною. Такою, що повна любові, долає природне почуття зненависті, звільнюється од неї, як од скверни. Поет – це людина. Насамперед. А людина – це насамперед добродій. Якби було краще жити, я б віршів не писав, а робив би коло землі…», - Василь Стус, «Двоє слів читачеві»
 
До видання «Небо. Кручі. Провалля. Вода» увійшли не тільки поезії, а й переклади, статті та листи, які є найважливішими для художньо-естетичного світогляду Василя Стуса, одного з найтрагічніших і найглибших українських поетів ХХ століття. Небо, кручі, провалля, вода - символічні стихії, в яких і з якими поет жив, боровся, розчинявся, змагався, творив – проорюючи власною долею, віршами, світоглядним вибором глибоченну межу між обивательським і пристосуванським існуванням і гранично чесним життям із собою, в собі, над собою.
 
«Усе своє життя Василь Стус прорубував штольні до світових контекстів, - пише у передмові до збірки Дмитро Стус. - Він, європейськи освічений інтелігент, інтерпретував і перекладав на українську складну поетичну тканину пізнього Рільке, а коли всі інші форми творчої реалізації було заборонено, у листах до рідних осмислював новітню філософську проблематику чи переосмислював класичні зразки. Навіть попри те, що його роздуми і прозріння були суголосні часові, це не відкрило Стуса-поета світові, бо він не лише адекватно не був перекладений світовими мовами, але й представляв літературу, яка не мала якихось особливих відзнак у європейському чи світовому контексті. Проте він відкритий всередину. Проте він дав зразок життя, незалежного від обставин, а зумовленого лиш «самособоюнаповненням ». Проте, ще в 1962-му він передбачив шлях – «Небо. Кручі. Провалля. Вода». Можливо, не лише свій…»
 
 

Коментарі

Щоб залишити коментар, необхідно

imageimage