Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.
wishlist
Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.

Наталя Іваничук: «Діти 80-х років в Україні й Норвегії мало чим відрізнялися між собою»
«Весь Кіровоград» уже розповідав, що до вересневого Форуму видавців виходить книга норвезької письменниці Вігдіс Йорт «Йорген + Анна = любов» («Видавництво Старого Лева»). Продовжуючи розмову про цей твір, ми вирішили поцікавитися в перекладача Наталії Іваничук, завдяки натхненній і ретельній роботі котрої повість вийде українською, про її враження від самої книги, про особливості роботи над нею та попросили пригадати цитату, яка їй найбільш запам'яталася.

 
«Йорґен + Анна = любов» читається легко й цікаво, але відразу мушу зізнатися, що, мабуть, не шукала б зумисне можливості роздобути цю книжку, якби не робота. Ця оповідь про дитяче кохання призначається, звісно, насамперед дітям, але й дорослим буде цікаво її почитати. На ній виросли діти покоління моїх дітей – нинішні тридцятилітні й майже сорокалітні. Мене неймовірно вразило, що діти 80-х років в Україні й Норвегії мало чим відрізнялися між собою, бо вони грали в однакові ігри. Не те що в схожі, а в однакові! Лови, хованки, вибивалу, пристінок, ножички! Це також були й мої ігри, й ігри мого брата. Покоління наших внуків знає хіба хованки й лови, а решта їм зовсім незнайома. Вуличні забави дуже скоро замінили комп’ютери.
 
«Йорґен + Анна = любов» написана дуже простою мовою, а в простоті криється небезпека сповзання на примітивність перекладеного тексту. Але, здається, мені вдалося цього уникнути. У своїй перекладацькій роботі я часто консультуюся з авторами, мені дуже подобається такий живий контакт під час роботи. Однак цього разу обійшлося без консультацій, бо не виникало запитань, які годі було б вирішити самотужки. А ті труднощі, які виникали, якось розв’язувалися заввиграшки. Наприклад, неперекладний дитячий анекдот ми з редактором замінили схожим, правила ігор підглядала в інтернеті й згадувала зі свого далекого дитячого життя.
 
 
Найглибше запали в пам'ять перші речення книжки: «Деякі дорослі вважають, ніби перше кохання можливе десь у тринадцятилітньому віці, у класі сьомому, і ніяк не раніше. Але це не так. Комусь уже ніколи в житті не судитиметься зазнати такого кохання, як у четвертому класі, коли тобі десять…»
 
Дмитро Шульга
 
 
 

Коментарі

Щоб залишити коментар, необхідно

imageimage