Наталка Римська: «"Подорож" Іди Фінк, наче стиснена пружина»
У львівському Центрі міської історії відбулася зустріч-дискусія з перекладачкою книги Іди Фінк «Подорож» Наталкою Римською та перекладачем, поетом Остапом Сливинським. Говорили про відповідальність письменника, який береться за складну, непроговорену історичну тему, і про те, як не творити історичні міфи.
Для обговорення Центр міської історії не випадково запросив перекладачів-полоністів. Усі добре пам'ятають останні статті Остапа «Історія як будинок із привидами: що нового польська література жахів може нам розповісти про минуле?» та «Що письменникові сьогодні робити з історією: польський майстер-клас для України». А роман Іди Фінк, навколо якого зокрема велася дискусія, власне є ілюстрацією того, як виважено, без звинувачень та винесення вердиктів описувати історичні трагедії.
«Прочитати книгу Іди Фінк мені порадив Адам Поморський - польський поет, перекладач з німецької, білоруської, української мов, - розповіла Наталка Римська. - Я буквально «проковтнула» «Подорож» - ця книжка, наче стиснена пружина, навіть після прочитання вона розкручується і переосмислюється. Я загорілася бажанням перекласти твір українською мовою. Адже Іда Фінк народилася у єврейській сім'ї в Збаражі, навчалась у Львівській консерваторії, а вже у 1941 році їй, 20-річній, довелося втікати у Польщу зі Збаразького гетто. Річ у тім, що школу я закінчувала у радянські часи, університет - у 1991 році. Мені не розповідали про Голокост, ані про те, що робилося на Галичині до того, як українське населення становило тут 85%. Особисто у мене відкриття багатонаціональної Галичини почалося аж у 2000-х, під час польсько-українських стипендій та семінарів».
Автобіографічний роман Іди Фінк було відзначено літературними преміями декількох країн, зокрема Голландії, Ізраїлю, Польщі. За книгою у Німеччині й Швейцарії зняли фільм «Останній притулок». У чому унікальність тексту письменниці, що ним проймаються читачі багатьох країн? «Іда виймає дію з географії і часу, - зауважує Остап Сливинський. - І ця дія стає метафорою, перестає означати саму себе. «Подорож» читається легше, аніж усе написане про Голокост. Бо це вже не роман, це - притча. Притча про двох сестер, на плечі яких впало все лихо цього світу. І їм щохвилини доводиться втікати від сметі».
До теми. Купити книгу «Подорож»
Зрештою, у книзі читач не знайде, ані слова «Голокост», ані жодних нарікань головної героїні на долю. Уся дія роману пронизана смиренністю і надлюдською любов'ю до життя. У Іди Фінк немає ані поганих німців, ані хороших євреїв. Усі її персонажі - звичайні люди, що в одних ситуаціях поводяться по-одному, в інших - по-іншому. Євреї тут не лише страждають і гинуть, а й буває зраджують своїх. А німці не лише убивають і нищать, але й переховують й рятують сестер. Здавалось би покидьки в критичній ситуації віднаходять у собі добру личину і допомагають Іді врятуватися від смерті. «Іда зробила неможливе: написала красивий роман про Голокост, - додає Остап. - Це настільки динамічний текст, він так тримає у напрузі, що не можеш зупинитися у читанні. З точки зору літературних канонів - це структурно правильний твір. Зав'язка починається з «першим подихом смерті», коли героїв заганяють у гетто. Кульмінація - коли поліцай бере слухавку, щоб здати сестер в Гестапо, і тільки якийсь дивовижний збіг обставин не дає йому цього зробити. А розв'язка традиційно хороша. У книзі неймовірним чином сплелася уся краса цього світу і найстрахітливіші історичні реалії».
«Під час презентацій я люблю казати, що з перекладом «Подорожі» українською Іда Фінк повернулася врешті додому, як сама того хотіла, - розповіла Наталка Римська. - Іда так любовно описувала красу природи Збаража - сад, стежку до ріки. Мабуть, під загрозою смерті у людини прокидається голод краси... Під час презентації у Збаражі я мала нагоду пройтися тією стежкою, глянути на гімназію, де Іда навчалася, знайти дорогу, якою вона втікала з гетто. Зізнаюся, це неймовірні відчуття. І мені приємно, що ця «подорож, яка не передбачає повернення», це коло вічної втечі нарешті завершено».
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно