Мушкетери, детективи та український «Артек»
Бачинський Андрій
01.09.2014
Артек... «Артек» - це літо, сонце, море, свобода, пригоди, веселощі і дружба! Справжня щира дитяча дружба! Це підтвердить кожен, кому пощастило хоч раз побувати «Артеку».
Колись давно пощастило й мені. Шалені пригоди нашої артеківської інтернаціональної «банди» - це чи не найяскравіші спогади мого дитинства. Багато років по тому, подорожуючи Кримом та проїжджаючи повз «Артек» і Ведмідь-Гору, я часто замислювався над тим, щоб описати ті пригоди. Так виникли «Детективи в Артеку»...
У цій повісті перемішалися як реальні, так і вигадані персонажі й події. «Артек», та й увесь Крим - це земля, наповнена багатющою історією. Майже усі європейські та азійські цивілізації залишили тут свій слід – від давньої Греції і Риму до Османської імперії і Кримського ханства. Їхні пам’ятки досі є окрасою Криму - руїни античного Херсонесу, генуезькі фортеці древньої Сугдеї (Судака) і Кафи (Феодосії), палац кримських ханів у Бахчисараї та багато-багато інших.
Крим наскрізь просякнутий легендами. Є серед них вигадані, а є й цілком правдиві. Так, наприклад, дослідники стверджують, що печера, де славнозвісний Одіссей протистояв одноокому циклопу – це не якийсь там міфічний острів, а кримська бухта Балаклава під Севастополем. Є своя давня легенда і в «Артеку». Понад двісті років тому (тоді, звісно, табору ще не існувало) у невеличкому будиночку на березі моря жила така собі графиня Жанна де Ламотт, котра обікрала французьку королеву і потім усе життя переховувалася від її помсти. Пізніше Олександр Дюма зробив її прототипом знаменитої Міледі з «Трьох мушкетерів»! Саме історія хитрої придворної аферистки і лягла в основу сюжету «Детективів в Артеку».
Усі головні герої повісті мають своїх прототипів у реальному житті. І друзі – детективи-скарбошукачі, і дядько Лев - корабельний кок, а за сумісництвом артеківський кухар, і навіть тітка-екстрасенс, котра допомагає дітям у пошуках скарбу!
Тож попри усю фантазійність, історія про артеківських детективів не така вже й вигадка. І хто зна, чого в ній більше – правди чи вимислу...
Тож попри усю фантазійність, історія про артеківських детективів не така вже й вигадка. І хто зна, чого в ній більше – правди чи вимислу...
... Коли повість уже готувалася до друку, сталося те, чого не можна було уявити навіть у химерному сні – «добросусідська» Росія, скориставшись складною ситуацією в Україні, тихцем, як нічний злодюжка, окупувала Крим. «Артек», опинившись в окупації, одразу ж спорожнів. Українських дітей сюди більше не пускають, а російських дітей завбачливі батьки теж не поспішають відправляти в таке неспокійне місце. Натомість, у Карпатах постав новий, альтернативний кримському «Артек», куди перейшли працювати більшість його працівників.
Одразу виникли сумніви – чи варто в таких умовах видавати повість? Як тепер читач сприйматиме веселі й життєрадісні пригоди дітей у таборі, якого вже начебто й немає. Довелося нашвидкуруч переписувати сюжет, переносити місце подій з Криму до Одеси.
Та все ж, порадившись з видавцем, ми вирішили таки залишити в повісті усе як було спочатку – і Крим, і «Артек». Адже «Артек» – це пам’ять мільйонів людей. За свою 90-літню історію табір стільки пережив, але ж вистояв! Без сумніву, він переживе й ці нелегкі часи і зрештою повернеться в Україну, щоб знову радо прийняти на відпочинок нове покоління дітей, котрих, як і героїв повісті «Детективи в Артеку», теж чекатимуть несподівані, фантастичні й захопливі пригоди!
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно