Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.
wishlist
Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.

«Мозаїка спогадів» від народного артиста Святослава Максимчука
У «Видавництві Старого Лева» з’явилася книжка мемуарів улюбленого актора для багатьох поколінь львів’ян з Театру ім. Марії Заньковецької, народного артиста України Святослава Максимчука. Як починалася кар’єра хлопчиська з невеличкого села на Рівненщині? Що відбувалося за лаштунками сценічного життя? Актор-читець, що зіграв понад сто ролей, лавреат театральних конкурсів, улюбленець публіки відверто та щиро розповідає про важливі моменти зі своєї біографії та мистецького середовища у Львові і поза межами в «Мозаїці спогадів».
 
Особливо атмосферного колориту розповідям актора про його життєві та творчі мандри додає невимушена, органічно письменницька манера викладу з нотками його теплого, — і не без самоіронії! — гумору. На сторінках «Мозаїки спогадів» читачі довідаються деталі формування його національної і громадянської свідомости у колі відомих представників шістдесятницького руху; дізнаються, як проходили закордонні літературні концерти актора-читця у перші роки Української Незалежности за підтримки діаспори.
 
Упорядниця Мар'яна Челецька у примітках до книги розповідає, як митець працював над виданням: спогади написані в різні роки життя, значна частина з яких — під час пандемії. Святослав Максимчук ділиться, хто спонукав зафіксувати пережите і як виникла «Мозаїка спогадів» — книжка, де минуле постає у яскравих кольорах та смаках: краєвиди з дитинства автора, бабусині коржики з маком, рідний Львів, заокеанські мандри, гастролі Білоруссю...
 
«Мене часто запитували на творчих зустрічах: "Чи пишу я, зокрема, вірші?" Відповідав: "Через велику повагу до літератури — не пишу".
 
Не знаю, чи з’явилася б ця книжка спогадів, якби не живий класик української літератури Валерій Шевчук, мій великий давній друг і кум. Він роками мене підштовхував, аби я брав перо й писав спогади про свої зустрічі з багатьма цікавими особистостями, з якими я бував не раз навіть у дуже близьких стосунках. Але трохи пізніше до цієї справи мене спонукали: Роман Горак, відомий письменник, та Богдан Козак, народний артист та колега по праці в театрі ім. М. Заньковецької і в Львівському університеті імені Івана Франка на кафедрі театрознавства та акторської майстерності. До речі, всі троє — Шевченківські лавреати», —згадує актор у передмові.
 
«Дрівець для розпалу цієї ватри підкидав й Андрій Содомора, невтомний масштабний знавець-перекладач античности та письменник.
 
Коли почалася хвороба COVID-19, сидячи здебільшого в хаті, я нарешті наважився розпочати спогади "на замовлення". Очевидно, ці спогади не зовсім такі, якими їх собі уявляє моя четвірка, але тепер, мені здається, що я був би йолопом, якби поховав ці спогади у своїй пам’яті. А вони аж пищали, щоб я їх дістав із колодязя забуття і явив їх бодай своїм дітям та внукам. А може, й ще кому?.. Пишучи їх, я час від часу набирався відваги, та й, напевно, нахабства, щоб озвучити їх телефонічно певному колу людей різного покоління. У таких випадках я безцеремонно запитував: "Це тобі цікаво?..". У відповідь чув: "Цікаво!", або навіть: «"Дуже цікаво! Пиши, дзвони й читай ще!"»додає Святослав Макисмчук.
 
Святослав Максимчук — народний артист України, актор театру та кіно, педагог. Зіграв понад 100 ролей. У 1959 році закінчив акторське відділення Харківського театрального інституту. Працював у театрах в Харкові, від 1964 — у львівському Національному українському драматичному театрі імені М. Заньковецької. Акторсько-декламаторську діяльність розпочав у 1966 році. З 2000 викладає на кафедрі театрознавства та акторської майстерності Львівського національного університету імені Івана Франка. З 1989 року — ініціатор і ведучий «Заньківчанських вечорів» у Львові — своєрідних творчих звітів визначних особистостей. Автор збірки мемуарів «Мозаїка спогадів».
 
 

Коментарі

Щоб залишити коментар, необхідно

imageimage