«Мій дідусь був черешнею»: повернутися у дитинство
У вівторок, 19 травня, у львівській Книгарні «Є» відбулася презентація українського видання твору Анджели Нанетті «Мій дідусь був черешнею» від ВСЛ за участі перекладача Андрія Маслюха, ілюстратора Анастасії Стефурак, редактора Катерини Міхаліциної та головного редактора «Видавництва Старого Лева» Мар’яни Савки.
Говорили про книгу, специфіку тексту Анджели Нанетті, особливості перекладу та ілюстрування видання. Ця книга була знахідкою для всіх, хто долучився до її виходу. Як виявилось, саме ілюстратор Анастасія Стефурак запропонувала Старому Леву видати «Мій дідусь був черешнею»: «Мені хотілося проілюструвати якусь справді цікаву книгу, - розповідає Анастасія. - На цей твір я натрапила випадково, і була захоплена. Раніше нічого подібного не читала. Книга Нанетті - дуже символічна, і це дало змогу передати цей символізм в ілюстраціях. Наприклад, в ілюстрації, де хлопчик у костюмі Супермена, розкриваються два символи. Здавалося б, Супермен, але він не може допомогти дорослим залагодити їхні проблеми».
«Цей твір був просто подарунком для мене, - зізнається Андрій Маслюх. - До того, як мені запропонували його перекладати, я ніколи не чув ні про авторку, ні про саму книжку. Прочитав інформацію про твір, відгуки, рецензії, і зрозумів – це воно! Мені взагалі рідко доводилось перекладати художню літературу, зазвичай працюю зі складними науковими чи релігійними текстами. А тут книга для дітей, написана дуже просто. Тому було не легко переключитися. Але все вдалося».
Про особливості перекладу наголосила і Катерина Міхаліцина: «Судячи з відгуків, більшість читачів не думає, що це переклад, а переконані, що цей текст суто український, - говорить Катерина. – Це як черешня, яка може вирости з маленького зерна чи то у вазоні на підвіконні багатоповерхівки, чи у сільському саду, чи будь-де інде. Книга дужа українська, дуже наша. Хоча, звичайно, має своє підґрунтя. Дуже добре прописані, до прикладу, італійські характери».
«Це книга, яка мало кого залишає байдужим, - вважає Мар’яна Савка. - Вона змушує замислюватися над минулим і повертати себе в дитинство. А ще вчить розмовляти зі своїми дітьми. Це дуже особлива книжка: вона не просто затягує, а проростає всередині, як черешня. Це, з одного боку, проста розповідь про три покоління. З іншого, це історія стосунків між дорослими і дітьми, зображена з погляду дитини, історія з розкриттям складних питань, таких як смерть та біль втрати. Історія, що відкриває моменти, які часто залишаються не поміченими дорослими».
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно