«МІСТОрія однієї дружби» – книжка про Київ, який ми любимо
У рамках Книжкового Арсеналу письменниця, поетеса та режисерка Ірина Цілик презентувала свою нову дитячу книгу «МІСТОрія однієї дружби», яку оформила художниця Марися Рудська та видав Старий Лев. Книга розкриває історію десятирічної Тані, яка вирушає у мандри рідним Києвом, щоб пізнати його краще. Подорожуючи разом із Танею, ми можемо дізнатися чимало таємниць міста, адже її гід – голос самого Києва.
«Для мене знайомство з Києвом один на один почалося з того, що я прогулювала уроки, - зізналася Ірина Цілик. - Я гуляла містом – вулицями, парками, ходила до музею. Зараз так просто дітей самих нікуди не відпускають, і ця книжка певною мірою фантастична, адже її героїня у 10 років гуляє Києвом де їй заманеться. Але найголовніше, що Таня має провідника, і цей провідник – саме місто. Дівчинці вдалося почути голос Києва, для мене – найкращого міста, міста, з якого все почалося».
«А я любила дуже довго повертатися зі школи, - розповідала Марися Рудська, - навмисне обирала найдовші маршрути, і з цього почалося моє дослідження Києва. Це був звичайний спальний район, Голосіївський. Особливо мене заворожував Голосіївський парк, - ми з подругами подовгу там гуляли. Насправді я розумію, чому дітей не дуже відпускають самих, - вони люблять знаходити пригоди, які батькам здаються не надто безпечними».
Кожне місто, де ми буваємо чи живемо, відображається у нас самих і сприймається по-різному, вважають авторки. Марися Рудська розповіла про свій «внутрішній» Київ, яким він для неї є.
«Коли я отримала текст, я дуже зраділа, бо він чудово написаний. Я сама дуже люблю Київ, це моє рідне місто. Місто, яке тісно пов’язане з моєю біографією. Коли починала ілюструвати книжку я думала, що буду сидіти і замальовувати усе з натури, але більшість ілюстрацій я створила не у Києві. Тому у книжці Київ не зовнішній, а внутрішній, більшість образів я брала саме зсередини, з того, як я відчувала і який слід вони у мені залишили».
Співпраця автора та художника є надзвичайно важливою, це своєрідне диво, що народжує книжку, вважає Ірина Цілик. «Коли художник підходить до твого тексту і з’являються візуальні образи, це завжди якась магія, - говорила авторка. - Можливо, вони не такі, як ти уявляв, але я миттєво прийняла героїню Таню і полюбила її. Зіткнення тексту і художнього бачення – це диво, яке я дуже люблю. Наприклад, у книжці є будинки, які мені подобаються, і які Марися зобразила, не знаючи про це і не домовляючись зі мною».
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно