«Майже вільна»: у книжці і на сцені
Тим часом під час 25 Book Forum відбулася неймовірна презентація чуттєвого роману французького письменника Дідьє ван Ковеларта «Майже вільна» — історії про внутрішню свободу і можливість бути вільним від стереотипів, умовностей, сумнівів, врешті, про сміливість дозволити собі бути щасливим… Книжка побачила світ українською нещодавно, а от на сцені роман живе з початку року: виставу за його мотивами поставила Катерина Степанкова, а головні ролі в ній зіграли геніальні актори Ада Роговцева та Акмал Ґурєзов. І саме вони завітали на презентацію, щоб не лише поділитися враженнями від книжки, а й показати кілька сцен з вистави ;) Також говорили про роман, який закохує в себе та не відпускає, головна редакторка «Видавництва Старого Лева» Мар'яна Савка та режисерка Катерина Степанкова.
Катерина Степанкова розповіла, як народилася вистава за мотивами роману, що врешті призвела і до виходу його українського перекладу: «Я прочитала цей роман багато років тому й захотіла перетворити його на виставу. Інсценізацію зробила давно, але російською. Після Майдану я сказала, що жодної роботи російською не зроблю. Тому п’єса лежала в шухляді. І, не маючи літматеріалу українською, я звернулася до «Видавництва Старого Лева» з проханням видати роман. Вони миттєво взялися до перекладу. І завдяки цьому вийшла вистава, а тепер і сама книжка».
«Я не знала, чого сподіватися від цього роману, – зізналася Мар’яна Савка. – Але коли прочитала, то зрозуміла, що в ньому є все, що потрібно для справді успішної книжки. Авторові вдалося створити твір, який бере за душу, висвітлити і соціальні проблеми, й історію кохання, тут є й трішки французького божевілля та польоту, і позитивний фінал».
Звісно, торкнулася розмова не лише книжки, а й вистави за її мотивами, яка вже кілька місяців презентується в українських театрах. «Зрозуміло, що сам твір та його адаптації різняться, - зауважила Катерина Степанкова. – Деякі речі з книжки я просто візуалізую, інші творю з інших матеріалів, щоби розкрити всю глибину твору. Так, один з персонажів, який з’являється на початках книжки, у нас виринає протягом усієї вистави. А ще – він співає. Мені не байдуже було, що за слова він понесе, тож співає він слова… Іздрика. Чудовий композитор Адрій Шусть написав оригінальну музику для вистави на Іздрикові вірші. Олексій Скляренко поставив дуже цікавий пластичний малюнок, бо головна героїня після аварії прикута до інвалідного візка. А Акмал і Настя, які виконали головні ролі, змогли навіть показати своє кохання у танці, попри те, що героїня Насті не ходить».
«І як можна ставити виставу про льотчиків, якщо вони не літають, - продовжила Катерина. – Але їм таки вдалося у виставі злетіти. Акмал і Настя літають. Героїня дарує своєму коханому небо. А наприкінці вистави злітає і Ада Миколаївна».
«Мене дуже вразили стосунки головних героїв, – зауважила Ада Роговцева. – Зараз, коли жінка сильна і робить все сама, чоловіки часто кажуть: «Ти ж можеш, ну давай». Це не позиція лицаря. А позиція лицаря, і Томи в цьому творі зокрема: «Нехай ти сильна, нехай ти стоїш вище у соціальному значенні, але я тебе захищу, я тебе збережу, я тебе буду охороняти, втішати, ти моя маленька слабенька рівна жінка».
«Пані, яку зіграла Ада Роговцева, – прекрасна героїня, яка спершу здається трошки божевільною, а врешті виявляється дивовижною людиною. Жінка з унікальним характером і харизмою. І в її образі стільки театру. Вона для мене дуже схожа на саму Аду», – поділилася Мар`яна Савка.
Разом з тим внутрішню стійкість і силу головної героїні роману відзначила Катерина Степанкова: «Головна героїні роману, навіть розуміючи, що вона втрачає контроль, не дозволяє нікому вирішувати власну долю і робить так, щоб ніхто не був позбавлений вибору та сам керував своїм життя».
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно