Марина Макущенко: «"Темний бік будинку" — це історія про дорослішання та прийняття себе»
У суботу, 26 травня, в Шоколадному будинку у Києві письменниця та тележурналістка Марина Макущенко презентувала підлітковий роман у жанрі фентезі «Темний бік будинку», що лише днями побачив світ у «Видавництві Старого Лева». Про міфологічних героїв роману та життя старих київських будинків авторка говорила разом із гідом Олексієм Шимановським.
«Надихнулася на цю книжку завдяки екскурсіям горищами та закритими для більшості кімнатами в старих київських будинках, – розпочала авторка Марина Макущенко. – Саме так до історії потрапили відомі київські дома, зокрема Шоколадний будинок».
Авторка розповіла, що на сторінках історії постає головна героїня, Яра, – Нічниця, із родини русалок і з боку зла. І ця книжка – про шлях прийняття, зокрема і прийняття героїнею самої себе. Врешті, на її плечі лягають важливі рішення й відповідальність – вона рятує будинки, Київ та стосунки зі своїми рідними. «"Темний бік будинку" – це історія про дорослішання та прийняття себе. Головній героїні 14 років, а головному героєві – 300. Якщо вони виконають свою функцію, вони подорослішають».
До теми. Купити книжку «Темний бік будинку»
«Першим у цій історії для мене з’явилися будинки. Я їх сприймала, як живих, відчула, що в них є дух, – додала авторка. – Так з’явилася ідея про домовиків. Відвідавши одне із горищ, зрозуміла, що це місце, де має жити головна героїня. Мене надихали книжки, розмови з істориками, багато екскурсій Києвом. Зрештою, зараз у цій книжці є багато психологічних моментів, епізоди з радянського періоду та жахи єврейських погромів, водночас у ній і багато мистецтва. А ще – це історія кохання та пригод».
Першим, хто показав їй старі горища київських будинків був гід Олексій Шимановський: «Поки будинок опалюється і в нього цілий дах — він живий. Зі старими домами пов’язано багато загадкових історій. Зокрема і про домовиків, про яких написала Марина. Багато таких чув про Будинок Булгакова. Наприклад, охоронці розповідали, що там точно щось відбувається ночами. Якось вони почули, наче глибокої ночі хтось ходить кімнатами. При тому, що будинок був на сигналізації. Тільки потім стало відомо, що це рипить старий паркет, який вночі розрівнюється після того, як по ньому цілий день ходять відвідувачі музею. Але деякі історії не мають таких логічних пояснень».
Також авторка розповіла про те, як вигадувала головних героїв: «Усі образи домовиків я створювала, відштовхуючись від рис реальних будинків, в яких вони живуть. Тому, наприклад, домовик Шоколадного – темношкірий. Домовики можуть бути в образі тварин чи предметів також. Дещо я брала з міфології, дещо вигадувала. Наприклад, Нічницю я спершу придумала, а потім зрозуміла, що вона справді існує в традиційній міфології».
Дякуємо за фото Анастасії Лисенко.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно