Мар’яна Савка: Як зробити книговидавничий бізнес успішним
Мар’яна Савка, головний редактор українського "Видавництва Старого Лева", видання якого належать до колекції найкрасивіших книг світу, - про злети й падіння книговидавничої справи України, ціну експериментів і запоруки успіху.
П'ятнадцять років тому Старий Лев заснував невеличке видавництво у Львові. Подолавши виклики часу і перепитій в Україні, воно стало активним та амбітним гравцем на книжковому ринку, що випускає сміливі книжки. І ось у грудні минулого року "Видавництво Старого Лева" гучно відсвяткувало своє 15-річчя.
За 2016 рік ВСЛ випустило 115 різножанрових книг; "Війна, що змінила Рондо", "Шептицький від А до Я" та "Чоловіки, жінки і діти" увійшли до колекції найкрасивіших книг світу на Франкфуртському книжковому ярмарку.
У розмові з Еспресо.TV письменниця, головний редактор ВСЛ Мар’яна Савка розповіла про те, що стоїть за успішністю проектів і які яскраві книжкові новинки чекати від Старого Лева.
***
За час існування "Видавництва Старого Лева" було чимало знакових подій: перемоги на різноманітних конкурсах, соціальні проекти, візити в Україну таких відомих особистостей, як Генрі Марш, Джеремі Стронґ, Паоло Джордано, Ульф Старк, Віґдіс Йордт, Франсуаза Барб-Ґалль. Цьогоріч однією з найбільш знакових подій було святкування 15-річчя видавництва у Львові. Важливою була не стільки сама подія, як реакція багатьох людей, які увесь цей час пишуть нам теплі слова. Для нас це велика приємність – розуміти, що коло тих читачів, які зі Старим Левом від початку, і тих, хто приєднався до нас за ці роки, міцне і велике. Це вже навіть не громада, а середовище, котре змінює країну зсередини.
Пригадую собі, що на зорі нашої історії серед найяскравіших подій була акція "Мумі-тролі у твоєму місті" (2004-й рік) - промоція книжкової серії "Країна Мумі-тролів" Туве Янсон. Тоді ми зробили свято для дітей у декількох містах. Тріумфально в’їздили в центр Львова на маленьких запорожцях, робили виставу, малювали на міських площах крейдою мумі-тролів - і це було незабутньо.
Також важлива подія – 2014-го ми ввійшли до числа переможців на Болонській книжковій виставці завдяки книжці "Зірки та макові зернята" Романи Романишин і Андрія Лесіва (наступного року повторили цей успіх – уже з книжкою "Війна, що змінила Рондо", так само авторства Романи та Андрія). Відтоді почалася нова сторінка життя Старого Лева, видавництво вийшло на міжнародний рівень, ми почали досить успішно продавати права за кордон (Аргентина, Словенія, Словаччина, Австрія, Корея, Китай, Латвія, Литва, Польща).
Хочеться, щоби середовище, яке видавництво довкола себе згуртовувало, домоглося того, щоб у суспільстві відбулися суттєві суспільні зміни. Я пов’язую наше завдання не тільки з виданням книг, а й з великими системними змінами всередині суспільства. Свято вірю, що за наступні 15 років, ще більше працюючи над якістю, значущістю наших видань, ми побачимо, як молодь, що виросла на цих книгах, справді активно діє та оновлює країну.
Мені також хочеться, щоби ще через 15 років у видавництві залишилося багато тих людей, які працюють у ньому зараз. Щоби вони ніколи не шкодували, що перебувають у цій команді, щоби їм ніколи не бракувало нових горизонтів.
П'ятнадцять років тому, коли ми тільки починали свою діяльність, видавнича справа була невиразною галуззю, у якій тільки-тільки виднілися острівці цивілізації. Було декілька видавців, зокрема, видавництво Івана Малковича, до якого ми тягнулися, яке ми і зараз поважаємо за високий стандарт якості видань.
За 15 років ми прожили серйозні випробування, пов’язані зі складними періодами в економіці країни та в нашому внутрішньому управлінні. Це був рік Помаранчевої Революції та початок наступного року.
Перше, з чим ми зустрілися, - це закриття великої кількості книгарень. Почалася тяганина з ПДВ, ніхто не міг розтлумачити, нараховується ПДВ на книжки чи ні. Нас, маленьких видавців, рятували, напевно, ангели небесні: були ситуації повної безвиході з нульовими оборотами на рахунку, однак якоїсь миті допомога звідкись з’являлася, якась людина ставала меценатом книжки і переставляла нас із прірви на твердий ґрунт.
Найпереломнішим у житті Старого Лева був 2009 рік через обвал гривні. Нам довелося фактично закрити видавництво, адже скоротили його до двох людей.
Проте, шукаючи вихід із ситуації, вже 2010 року ми знайшли фінансового партнера – Холдинг емоцій !Fest. І коли 2012 року до нас прийшов Микола Шейко на посаду директора видавництва, ВСЛ зробило безпрецедентний прорив – розвинуло свій колектив ефективних людей, відкрило київське представництво. Вони вчилися разом із нами, адже на цьому ринку дуже мало фахівців, на яких можна цілковито розраховувати. Тривалий час ми працювали зі збитками, але розуміли, що правильно рухаємося і якоїсь миті почнемо отримувати те, у що вкладаємо.
У таких випробуваннях ми набували опірність, вміння працювати, виживати в різних ситуаціях, напрацювали дуже хорошу комунікацію з людьми – авторами, ілюстраторами, читачами. Видавництво почало стрімко зростати і тепер ставить для себе новий рівень завдань.
Головна засада успіху будь-якої команди, не тільки видавничої, – це люди, саме вони є нашим капіталом. Люди, які вміють працювати, які вміють спілкуватися, які мають високий рівень професіоналізму й креативу та вміння ділитися цим з іншими. Я особисто вважаю, що людина ефективно працює тоді, коли розділяє інтереси всього колективу, але заразом працює задля власної перспективи і власного задоволення.
Ми дуже цінуємо, що в Україні є чудові автори, ілюстратори, дизайнери, які не відстають від іноземних. А втім, в Україні бракує маркетологів, які вміють працювати на видавничому ринку. Вважаю, що їх майже немає або нам просто не пощастило зустріти людей, які сказали би нам щось нове.
Також важливою є якість контенту – текст та ілюстрації. Це залежить від правильного вибору, смаку, вміння передчувати те, що буде цікаво. На ринку виграє той, хто є новатором, хто першим щось відкрив або дав щось цікаве.
Запорука успіху – це якісна промоція, яку в жодному разі не можна ігнорувати. Бо тільки тоді, коли люди знають про твою працю, про книгу, яку ти хочеш із ними розділити, вони готові це видання придбати й поділитися цією інформацією.
Якби ми не ризикували і не йшли на експерименти, ми не вирізнялися би. Але, йдучи на експеримент, потрібно розуміти, чого ти прагнеш досягнути. Можна свідомо вибирати некомерційний проект, який принесе не фінансовий результат, а великий резонанс, бо він є важливим для суспільства. Інколи можна і на резонанс не сподіватися, а просто видати книгу, яка є дуже важливою для тебе особисто. Однак, щоб розвиватися, потрібні фінансові результати, тобто книги, які добре продаються. Тому важливим є баланс між комерційним і некомерційним продуктом. Ми помітили, що більшість наших книг про війну чи складні соціальні проблеми комерційно були провальними. Навіть дуже красиві книги. Та ми би все одно їх видали. Когось вони можуть дратувати, у когось викликати багато запитань, але важливо пробуджувати суспільство.
Найцікавішим експериментом є серія "Від А до Я", яка почалася із книжки про Андрея Шептицького. Вона має і освітню, і естетичну складову. Це ризикований експеримент, бо досить незвичний та інтелектуальний. Серія "Від А до Я" не збирає найбільших продажів, яких можна було би очікувати від прогнозованих комерційних проектів, але вона безперечно успішна. Тішить те, що є значна кількість українців, які обирають і розуміють такі книжки.
Відразу відкрию вам секрет, що весною ми презентуватимемо "Шевченка від А до Я". Це буде модернове бачення Шевченка від українського літературознавця Леоніда Ушкалова та художниці Анастасії Стефурак.
Також ми експериментували з анімованими книжками. Однак цей ринок в Україні нерозвинений, не достатньо комерційний, хоча й перспективний. Є надія, що ніша таких видань буде заповнюватися й буде цікава українцям.
Далеко не завжди бути письменником поза межами України краще, ніж тут. Не варто думати, що у світі всюди ліпше, ніж у нас. Європейський книжковий ринок відкритий до комунікації, але є нюанси. Скажімо, окремо британський ринок цілком самодостатній. Там дуже мало купують авторів з інших країн. Їм достатньо англомовної літератури на різний смак. Тому туди дуже складно пробитися.
Так само досить закритий і перенасичений американський ринок. А ось поляки, чехи, французи, словаки, у принципі, досить багато друкують літератури іноземних авторів. Видавці маленьких країн, щоби бути успішними, мусять продавати за кордон права на твори своїх авторів. Думаю, що цей добір дуже стимулює літературу.
Наприклад, у Швеції дуже багато дитячих письменників і величезна кількість найменувань книг, які виходить упродовж одного року. Ця ситуація спричиняє те, що, з одного боку, ринок дуже різноманітний, вони продають багато дитячих видань в інші країни, але з іншого боку – досить коротким є життя однієї книги на полиці, там дуже швидка ротація.
Щодо жанрових книжкових тенденцій, то все більше з’являється родинних саг. Для мене це дивовижний феномен як для суспільства, де більшість людей, крім смс і фейсбучних повідомлень, більше нічого не читають. Певно, якоїсь миті назрів голод за великим текстом. І у "Видавництві Старого Лева" до Форуму видавців виходив роман Елізабет Ґілберт "Природа всіх речей" - товстезний, але такий крутий, що читач ковтає цю книжку.
Ми багато навчилися в Івана Малковича як видавця, геніального інтуїта, який нутром відчуває, що і як видавати. Він часто показує високий клас і в промоції, це при тому, що майже все веде сам, у нього маленька команда. Мені подобається, як розвивається видавництво "Наш формат" - правильно вибрало тактику, активно купує права на міжнародному ринку і в ніші бізнес-літератури посіло лідируючі позиції.
Тішать багато книжок видавництва Vivat. Узагалі, я підтримую ідеї молодих видавництв, як ось "Фонтана казок" - це хороший, ефективний проект. У моїй бібліотеці є красиві якісні книги чернівецьких видавництв "Чорні вівці" та "Книги 21", це мої друзі і я вболіваю за те, щоб їхній книжковий бізнес активно розвивався. Подобається мені, як прогресує "Видавництво Анетти Антоненко", а також ціную сміливі експерименти видавництва Дани Павличко "Основи". Дуже естетичні, красиві видання створює видавництво "Родовід".
У новому році ВСЛ планує потішити читачів цілою бібліотекою цікавих перекладних видань. З’являться книжки Ернеста Хемінгуейя, Террі Пратчета, Анн-Софі Брасм, Тоніно Гверра, Салмана Рушді, Джона Ля Карре, Матіаса Енара. Ми купили права на переклад Соломії Павличко роману Лоуренса "Коханець леді Чаттерлей", а в іспанського видавця - ілюстрації української "Аґрафки", тож це буде щось вибухове. Побачить світ нова книга від Генрі Марша, де буде ще більше про Україну та зокрема про Львів. Наталка Сняданко, Володимир Єрмоленко, Павло Вольвач – українські автори, твори яких також випустимо.
Звісно, багато буде дитячих книжок. Наразі у нашому плані 170 позицій, ми намагаємося їх скоротити, але список навпаки збільшується (усміхається).
Штрихи біографії
Народилася 21 лютого 1973 у м. Копичинці, Тернопільської області.
Закінчила Львівський державний університет ім. Івана Франка, факультет української філології.
Закінчила театральну студію при Львівському театрі ім. Леся Курбаса, працювала в НДЦ періодики при Бібліотеці ім. В. Стефаника.
Авторка п`ятнадцяти книжок поезії для дорослих і для дітей.
Двічі потрапляла до списку "100 найвпливовіших жінок України", за версією журналу "Фокус".
2016 року ввійшла до рейтингу "40 особистостей, які змінюють країну", за версією щотижневика "Бізнес".
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно