Авторська колонка Мар`яни Савки, головної редакторки

і співзасновниці «Видавництва Старого Лева»

Інколи нам здається, що ми чогось не доробили. Інколи ми тривожимося, чи все було саме так, як ми хотіли. Або ж забуваємо, скільки всього ми вже встигли – зробити, допомогти іншим, підтримати, бо наздоганяє страх, що таки щось не встигаємо. Життя стає все стрімкішим потоком. А війна все триває, і нема відчуття, що вона завершується. Все більше втрат і все важче триматися – коли здається, що світ про нас забуває, і що в своєму щоденному протистоянні викликам цього тяжкого часу ми залишаємося на самоті. 

Однак інколи нам треба просто згадати, відчути, подякувати – собі і тим, хто поруч. Бо ми зробили неймовірно багато, бо ми часто робимо неможливе. Бо наша країна прошита в нашому серці і вона може пишатися нами так само, як ми пишаємося нею.

Розмірковуючи над тим, про що насамперед буде ця моя різдвяна і підсумкова колонка, я гортала фотографії на сторінках нашого видавництва у соцмережах. Сотні фотографій, з яких ллється світло. Презентації книг – а ми цьогоріч видали 167 (!) новинок, і це майже на 50 більше, ніж минулого року! Майстер-класи, читання, зустрічі, концерти! Якщо все згадати, то це понад 500 подій силами одного видавництва. Понад 4000 книжок, які ми передали у бібліотеки в різні куточки України, військовим, дітям. І більшість людей із нашої команди займалися персональними зборами допомоги війську, і, даруйте, підсумки цього ніхто не підбивав. Тому що нема в нас поділу на тут і там. Ми всі маємо бути єдиним цілим і працювати на Перемогу.

Восени нам вдалося знайти кілька днів у своєму перевантаженому графіку, щоб зупинитися і поміркувати: яким ми бачимо видавництво зараз і в майбутньому. Якими є наші цінності. Якою є наша місія. Це було дуже важливо, щоб багато всього проговорити і врешті підсумувати: ми українське видавництво, яке творить більше, ніж книжки, ми формуємо націю тих, хто читає і має гідність. Саме гідність – та ключова цінність, яка надає сенсу всій нашій роботі. І саме гідність має бути фундаментом, на якому будуватиметься нова післявоєнна країна. 

Найменше, чого б мені хотілося у цій колонці, то бути пафосною. Не про пафос мені йдеться. А про гостре відчуття життя – його цінність, поки воно є. І тому найбільшою цінністю цього року я вважаю те, що всі працівники Видавництва Старого Лева, які на фронті, живі. Втомлені, хтось отримав поранення, але живі. І ми завжди чекаємо повернення кожного з них. 

Цей рік був роком відкритості до світу. Ми обʼїздили практично половину світу – Лондон, Болонья, Франкфурт, Барселона, Софія, Ґвадалахара, Токіо, Шарджа, Гельсінкі, Каїр, Рига, Прага, Варшава, Відень – стаючи амбасадорами української книжки для іноземців. І підписали 107 контрактів на переклад і видання українських книжок у різних-прерізних країнах. Навіть на Фарерських островах. З гострим усвідомленням, що все це було можливо тільки завдяки українським військовим, які тримають фронт надвисокою ціною.

А ще з нами цього року було багато поезії. Рекордно багато поетичних книжок за рік вийшло у нас – аж 17! І з нами сталася Земля Поетів – такий прекрасний фестиваль, який і для всіх його майже ста учасників, і для дуже багатьох відвідувачів став знаменною подією, дуже важливою, дуже ресурсною – такою світлою в темні часи. Фестиваль засвідчив дуже важливу річ – у партнерствах з різними інституціями ми робимо незмірно більше, ніж поодинці. І якщо я згадала, про партнерства, то мені б хотілося це ще більше розвивати в наступному році і робити ще більше масштабних проєктів для всієї країни. А в цьому році хочу згадати і подякувати, і порадіти, що з нами були і допомагали робити важливі для культури речі незмінний партнер Холдинг емоцій !Fest, Міжнародний фонд «Відродження», Радіо «Культура», litCom, Books & Cartoons, Superhumans, Укрзалізниця, Український інститут книги, Сенсормедіа, FM Галичина, Еспресо-TV, Креативна Європа, Читомо, Українська бібліотечна асоціація, Культнаступ, Audiostories, Польський інститут у Києві, посольство Литви в Україні. Точно всіх не перелічу. І радію, коли ми іншим організаціям стаємо партнерами. Це все про творення великої спільноти.   

На завершення хочу знову нагадати: все має сенс, наша праця має сенс, кожна людина – цінність. Будьмо разом – у плеканні гідності, у творенні нашого спільного майбутнього нашої нескореної непереможної країни. Тихого Різдва! Веселих свят! Переможного нового року!