0(800) 501 508
 
Цілодобово
Кошик 0 грн

Новина

по:
В період з:
Маркіян Прохасько: «Література для мене – предмет задоволення цікавості»
Під час «Книжкового Арсеналу» відбулася презентація книги короткої прози Маркіяна Прохаська «Нестримна сила води». Разом із модератором зустрічі – філософом Вахтангом Кебуладзе говорили про образ міста та води в літературі, про письмо як прояв цікавості до світу й про важливість дивувати читача.
 

«Коли я читав тексти з «Нестримної сили води»,  мав клопіт з визначенням: чи це оповідання, чи есеї, чи наукова фантастика, – почав розмову Вахтанг Кебуладзе. – Постійно виникало відчуття дистопії: того, чого небуло насправді, але чується як те, що десь зовсім поруч. Мені цікаво було вгадати образ читача, до якого звертався Маркіян і те, яким би він хотів бути для читача».

«Як письменник, я хотів би бути несподіваним, щоб кожен наступний твір був подивом  для читача, –відповів Маркіян. – Найстрашніше – «заточити» себе на певний тип літератури. Це, звісно ж, питання комерції. Принаймні, у образотворчому  митецтві. Але суто для мене література –  предмет цікавості. Називаю себе «цікавистом», а не журналістом, істориком чи літератором – усі мої заняття є предметом задоволення власної ціквості. Думаю, саме тому мені імпонують наукові тексти. А есеїстика для мене – це спроба скупатися у своїх думках».
 
 
Наскрізними образами збірки, як влучно зауважив модератор, є місто та вода. «Вода є матеріальною необхідністю для розвитку міста та цивілізації, – пояснив автор. – Тип води також впливає на інфраструктуру і розвиток міста: море це чи річка, наприклад. Місто – дзеркало історії, акумулює цивілізаційні надбання. Досліджуючи його, можемо робити культурні археологічні зрізи. Тому власне у кожному оповіданні книги присутнє місто і вода».
 
Як топоніми у книзі присутні Львів та Івано-Франківськ, проте їхні образи не зовсім реальні: береги міста Лева омиває море, а історичні будівлі Станіславова зникають з лиця землі. «Для мене місто у книзі є плетивом реальних місць, де я бував і того, яким би я хотів чи не хотів би його бачити, – зуважив Маркіян. – Наприклад, у оповіданні «Нестримна сила води» є алюзія на Івано-Франківськ. Проте воно розповідає історію, яка ще не відбулася з містом. Хотілося б принаймні в літературі мати можливість виснувати полотно історії – зробити передбачення на основі спостережень й тенденцій, без оцінювання й емоційного фактору».
 
 
 
Вам може бути цікаво
«До музики» – роман про дві любові юного піаніста
Андрій Бачинський презентує книжку «З Ейнштейном у рюкзаку» у Львові
Даруємо знижку на книжку тижня: «Книжка про сміття»!
Катерина Калитко – переможниця конкурсу Фонду ім. Лесі і Петра Ковалевих
Інжир є метафорою єдності – кожна зернинка має знайти своє місце у ньому, – Мар`яна Савка
Юрко Іздрик: Я перекладаю на слова власні переживання
stary_lev Стежити
дописів читачів
Коментарі
Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
Опублікувати