Маріанна Кіяновська: Ґавяліс змінив деформовану радянським режимом мову
Нещодавно у Львові відбулася розмова про культовий роман класика литовської літератури Річардаса Ґавяліса. Письменниця, перекладачка Маріанна Кіяновська, яка написала детальну й об’ємну передмову до «Вільнюського покеру», та літературознавиця Анастасія Левкова, в ролі модераторки, спілкувалися про феномен роману, літературу, її вплив на читачів та події. Книжка цьогоріч вийшла у «Видавництві Старого Лева» в перекладі Володислава Журби. Щоб зрозуміти і вловити всі алюзії та сенси складного концептуального роману не вистачить одного прочитання чи однієї розмови. Ми занотували кілька важливих тез — хай вони будуть прелюдією для тих, хто тільки готується читати, і щось додатково прояснять для тих, хто вже осилив «Вільнюський покер».
Маріанна Кіяновська про постать Річардаса Ґавяліса
На момент, коли писала передмову до «Вільнюського покеру», я переклала близько 20 литовських поетів і прочитала тексти Ґавяліса чотирма різними мовами, це були і короткі оповідання, і великі фрагменти незакінченої прози. Вперше про нього почула у 1996 році, текст справив величезне враження. Вже пізніше друзі з Литви розповідали про письменника зовсім різні історії. Я зрозуміла, що його легенда, його міф вже є в літературі і це така багатодверна конструкція: заходиш в одні двері, а виходиш в інші, тих дверей досить багато.
Тираж закінчився
Порівняння з Тарасом Шевченком
Коли Річардас почав писати «Вільнюський покер», то був у становищі Шевченка, який мав можливість стати людиною з особливим колом зв’язків, знайомств аби обрав кар’єру художника. Але він почав писати вірші. Вони мені співвідносні. Ґавяліс змінив деформовану радянським режимом мову, він створив не просто метафору, а створив систему, яка змінила литовську реальність. Події 1990-1991 років в Литві спровоковані тим, що книжка була прочитана щонайменше кожною другою дорослою людиною, яка знала литовську.
Ця книжка для литовської мови спрацювала як «Кобзар» Шевченка. Її прочитали сотні тисяч людей. Тираж 200 тис. примірників було надруковано і розпродано за рік, читачів ж утричі більше. Для Литви пів мільйона читачів – це межа, яку може досягнути одна книжка. Зі слів друзів знаю, що роман намагалися читати дуже уважно.
Особливості читання «Вільнюського покеру»
Тільки зараз «Вільнюський покер» почали видавати в пострадянських країнах. Раніше люди не мали способу читати такий текст. Це книжка, яка під силу одиницям, але добрі романи тим і добрі. Роман Ґавяліса можна читати по-різному, обирати свою методологію, в залежності від того, що ти хочеш вийняти з роману. Феміністка побачить там особливі сюжети, пов’язані з жіночою тілесністю, на яку ще не кожна література наважується. Людина, яка займається Прустом, побачить тут Пруста. Людина, яка займається міфом, побачить, що можна читати через концепт міфу...
Про фрагментарність і поширення роману
На початку 80-х розходився як самвидав, окремими розділами. Деякі фрагменти можна сприймати як закінчені новели. Тут є епізоди досить жорсткі, вони ніколи не цензурувалися, але я не здивуюся, якщо в майбутньому це станеться. Тут є епізоди про сталінські табори. Тут є хороші речі, пов’язані з мовою – книжку можна читати заради мови, яка змінює свідомість і реальність. Литовська — одна з найдавніших і найскладніших мов світу. Певні речі в ній були несказаними до Ґавяліса. Роман писався десять років і десь на п’ятий почали циркулювати фрагменти, люди вже мали уявлення про «Вільнюський покер». Він був легендою ще до того, як вийшов, спрацював елемент забороненості. Ніхто в 1989 не вірив, що незалежність надовго; розуміли: якщо не куплять зараз, то потім не буде легальної можливості.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно