"На жаль нічого не вдалось знайти за вашим запитом."
"На жаль нічого не вдалось знайти за вашим запитом."

«Листи з Литви/Листи зі Львова» - книга про любов, сім’ю та дружбу
У середу, 26 жовтня, кав`ярня «Дзиґа» наповнилась поезією, у якій багато любові, пережитого досвіду, глибинних одкровень і радості спілкування. Мар’яна Савка та Маріанна Кіяновська презентували львів`янам свою нову збірку віршів «Листи з Литви / Листи зі Львова» від ВСЛ. Протягом місяця поетеси щодня писали одна одній листи. Мар’яна писала зі Львова, а Маріанна — з Паланги, з Литви, де перебувала на літературній стипендії.
 
Перший вірш зі збірки був написаний Маріанною Кіяновською 31 жовтня, рівно рік тому, коли пейзаж, запевняють авторки, був таким самим,  яким ми бачимо його зараз у Львові. «Одного пізньожовтневого дня Маріанна Кіяновська вирушила у подорож Литвою, - розповіла про передумови написання книги Мар’яна Савка. - Я знала, що для Маріанни це буде територія слова, свободи і... самотності. Мені було важливо на своїй території, нехай не самотності, але власного світу (свого помешкання, дитини і чоловіка) якось розширити межі, спілкуватися. Тому ми й вигадали цю історію – листування у віршах. Маріанна надзвичайно швидко погодилася. Зрештою, я й не сумнівалася в цьому. Вона єдина, хто зміг би витримати ритм щоденного віршування: один день – один вірш у Facebook. Спочатку ми почали описувати те, що відбувається довкола, але потім раптово перейшли на те, що всередині нас. У результаті виробився дуже цікавий і складний діалог, у якому треба було залишатися гранично чесним і гранично літературним.  Наскільки нам це вдалося – судити читачам, які відкриють збірку «Листи з Литви/Листи зі Львова», що стала результатом нашого листування».
 
 
«Ця книжка задумувалася набагато років раніше, ніж з’явилася, - додала Маріанна. - У 2002-му ми з Мар’яною видали спільну книжку «Кохання і війна». Мали намір продовжити традицію й видати книгу текстів і фотографій 10 років по тому. Але події 2013-14 років призвели до того, що повторення проекту «Кохання і війна» стало неможливим. Я щаслива, що зараз тримаю в руках книгу про любов, сім’ю та дружбу. Нам вдалося проговорити надзвичайно важливі речі, що постійно переживаються, але рідко вербалізуються».
 
 
Авторки книги зачитували присутнім листи-діалоги «Тут не просто осінь - тут причастя: / Золоте усе, і все - живе», - почала гортати Маріанна спогади з Паланги. «...Осінь моя така, / Мов золота смола / Я застигаю в ній, / Як в бурштині комаха», - продовжила Мар’яна. А далі були вірші про «Дзиґу», алюзії на твори класиків, уривки з улюблених фільмів та пісень...
 
 

 

Коментарі

Щоб залишити коментар, необхідно

imageimage