0(800) 501 508
 
Цілодобово
Кошик 0 грн

Новина

по:
В період з:
Ліна Екдаль: «У моїх героїв різний колір шкіри, різні сім’ї й типи житла... Бо усі ми різні і усі особливі»
У Львівській обласній бібліотеці для дітей відбулася зустріч з шведською письменницею Ліною Екдаль та перекладачем Левом Грицюком. Говорили про дебютну дитячу книжку Ліни та ілюстраторки Емми Ганквіст «Ку-ку! Ми тут!», що зазнала популярності у Швеції та вийшла української у «Видавництві Старого Лева».
 
«Я знайомий з Ліною вже давно і знав її як чудову поетесу та драматургиню, – розповів Лев Грицюк. – І от, коли вона написала першу дитячу книжку, яка перемогла у престижному шведському літературному конкурсі, я загорівся ідеєю перекласти це видання. Це доволі поетична (хоча й у прозовій формі) розповідь про дозвілля дітей. Назву довелося трохи змінити, як і деякі фрагменти розповіді – адаптувати під українського читача. Наприклад, у шведській мові нема слова «ку-ку», є імітація звуку зозулі. Також згадується англійська пісня, що не дуже впізнавана для українців, тож я замінив її на «бай-бай, мила» Гадюкіних».
 
 
«Кожна дитина знайде себе у книжці, – говорила Ліна Екдаль. – Тут багато дитячих імен. У моїх героїв різний колір шкіри, у них різні сім’ї, різні типи житла – хтось живе у будинку, хтось у вагончику. Кожен має собаку іншої породи... Це підкреслює, що усі ми різні й усі особливі. Мова іде від імені «нас», це така моя спроба подолати шведський егоцентризм... У книжці немає дорослих, а коли дорослі звертаються до дітей, то в ілюстраціях з’являються лише їхні руки. Чому? Бо батьки радше відволікають дітей від їхніх справ своїми «Ану на двір!», і діти навіть трохи втомлюються від цього. Часто ми, дорослі, не розуміємо, що діти насправді добре дають собі раду і без наших вказівок. Це мій досвід як мами і як бабусі. До речі, серед цих діток є Теодор – так само звуть мого онука»
 
Цікаво, що діти на ілюстраціях Емми Ганквіст не є виключно щасливими (це ідея ілюстраторки): хтось сумує, сидить на дереві, купається у ванній, запускає повітряних зміїв, сердиться, бешкетує. Власне, ілюстрації до цієї книжки є доповненням, продовженням історії Ліни.
 
 
«На мою думку, література не повинна бути дуже педагогічною, діти самі здатні зробити оцінку і висновки з тієї чи іншої історії, – вважає Екдаль та додає, що набагато важливішим завданням є підтримати дитину. – У мене є своя історія: мої батьки – митці, батько зловживав алкоголем. Я все дитинство соромилася цього. Читала багато книжок, але там був інший світ, у «книжкових» дітей не було таких турбот, як у мене. Зараз у Швеції є багато дитячих книжок на проблемні теми. Це позитивне явище, бо особисто мені їх дуже бракувало в дитинстві».
 
Письменниця розповіла, що Швецію не оминула проблема з дитячим читанням, але існує й надзвичайно потужна державна програма на його підтримку. «У нас видається багато якісної дитячої літератури, що справді створює конкуренцію гаджетам. Але головною промоцією читання для дітей є приклад дорослих».
 
«Видавництво старого Лева» дякує за підтримку Посольству Швеції в Україні.
 
 
Вам може бути цікаво
Вільнюський покер
Журба Володислав
Ґавяліс Річардас
Scratch для дітей. Веселий вступ до програмування з іграми, малюнками, фактами і математикою
Марджі Маджед
Книги у кіно. Що читають Аквамен, Вінсент ван Гог та Сімпсони?
stary_lev Стежити
дописів читачів
Коментарі
Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
Опублікувати