Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.
wishlist
Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.

Коли малюнки розмовляють
Сім свіженьких книжок-картинок для найменших, якими можуть похвалитися українські видавці.
 
Не так давно фахівці у сфері дитячої літератури скаржилися на брак цікавої українськомовної літератури для найменших. «Україна молода» промоніторила книгарні на наявність сучасних книжок-картинок від українських видавців, і результати своїх пошуків із радістю представляє читачам. Цікаві, оригінальні й абсолютно різні за технікою ілюстрації — це те, чим нарешті може похвалитися українська дитяча книжка.
 
Почнімо з основ — із один, два, три. Себто зі славнозвісної «Лічилки» Наталі Забіли в оформленні творчої студії «Аґрафка» (видавництво «Навчальна книга — Богдан», 2014). Книжка йде «в парі» з «Кольоровими речами» тих-таки Романи Романишин та Андрія Лесіва. Це картонні видання середнього розміру (близько 19х19 см), які малюкові зручно тримати в руках і не страшно буде погнути чи порвати. Ілюстрації виконано стильно і зі смаком; «Аґрафка», як завжди, дотримується гармонії та рівноваги в кольоровій гамі. Отже у «Лічилці» переважають теплі кольори й відтінки — оранжевий, жовтогарячий, бордовий і коричневий. І проста, й легка для запам’ятовування лічилка Наталі Забіли:
 
Раз, два —
дерева,
три, чотири —
вийшли звірі,
п’ять, шість —
пада лист,
сім, вісім —
птахи в лісі,
дев’ять, десять —
це сунички
підвели червоні личка.
 
У свою чергу «Кольорові речі» — оригінальна пізнавальна книжка-картонка, що допоможе малюкові ознайомитися з основними кольорами. Одному кольору присвячено одну розгортку, сторінку займають різні тварини, рослини й речі, повністю забарвлені в певний колір, із яким його може асоціювати малюк. Приміром, молоко — це білий колір, як і лебідь, і сніжинки. Крокодил — зелений, чорнило — фіолетове тощо.
 
Двомовне (українсько-англійське) видання «12 місяців» Юлії Соботюк («Основи», 2013) — чудова книжка про пори року й про те, що «немає поганої погоди». Ідеться в ній про те, як маленький горобчик пізнає світ, ставлячи нескінченні «чому» і «коли» своїй мамі. Поки що коло питань обмежено порами року: чому в мене змерзли ніжки? чи завжди триватиме вересень? коли знову прийде літо? Книжка актуальна впродовж усього року, та ще й стане у пригоді тим, хто вивчає англійську. Для Юлії Соботюк, яка є водночас авторкою тексту та ілюстрацій, — це дебют у сфері дитячої літератури, і дебют вельми успішний. Ілюстрації виконано аквареллю з використанням техніки колажу та аплікації. Малюнки досить абстрактні, однак яскраві, а ще — неймовірно ніжні й зворушливі.
 
Любителям словесних забавок сподобається книжечка «Із життя хитрих слів» Романа Скиби й Тетяни Денисенко (Laurus, 2013). Слова «хитрі», бо багатозначні, або ж омоніми, омоформи, пароніми, або ж вони ще якось бавляться з тими, хто їх вимовляє. Поет Роман Скиба наскладав добірку дитячих віршиків із такими словами, а художниця Тетяна Денисенко їх намалювала, послуговуючись технікою ліногравюри й при цьому намагаючись зберегти всю «хитрість», на яку спроможний, наприклад, «Таксовіршик»:
 
Таксі впіймала такса.
І «гав» до водія...
— У вас висока такса?
Чи довга, як і я?
 
Іще одна «хитра» книжка — «Прислів’я українські» Анастасії Стефурак («Видавництво Старого Лева», 2014). Хитра тому, що неперекладна, адже молода художниця напрочуд талановито візуалізувала найменш придатну до перекладу частину будь-якої мови — фразеологію. Як намалювати, скажімо, прислів’я «Слово не стріла, але глибоко ранить»? Або: «Чужа душа — темний ліс». Або ж: «Книгу прочитав — на крилах політав». Виразні метафоричні малюнки Анастасії Стефурак допоможуть дитині уявити собі буквальний сенс певного фразеологізму й таким чином запам’ятати його значення. А ще — це просто візуальна насолода з того, як звичні слова постають у незвичайному оформленні.
 
Добре знайома «Червона Шапочка» Шарля Перро (той варіант, який із щасливим фіналом) в оформленні харківської художниці Галини Зінько («Майстер-клас», 2014) — це насамперед розкішна книжка-картинка, що дає геть незвичний розріз уже тисячі разів читаної казки. Ілюстрації виконані у змішаній техніці з використанням акварелі, комп’ютерної обробки та ліногравюри. Замість того, щоб просто розповідати історію за сюжетом, художниця обирає акценти, деталі, нерідко виділяючи те, на що б не звернув увагу пересічний читач. Наприклад, тінь у вовка. Або зловісний місяць над будинком бабусі. Чи величезний червоний капелюшок у дівчинки, яка стоїть по коліна в маках, із кольорів — лише відтінки червоного й зеленого. Ілюстрація в цьому випадку є певного роду кнопкою для «перезавантаження» системи, себто нашого звичного лінійного сприйняття «Червоної Шапочки». У цій книжці важливий не так сюжет, який знайомий усім без винятку, як його сприйняття художницею. Акценти, деталі, настрій. І казка про те, як небезпечно діткам ходити до лісу, перетворюється на розкішну й меланхолійну книжку-картинку.
 
Насамкінець лишилася коротесенька книжка-картинка «Пригоди у весняному саду», друга дитяча книжка з життя Мишенятка популярної письменниці Надійки Гербіш та художниці Вікторії Кириченко («Брайт Букс», 2014). Це видання сподобається насамперед батькам-шанувальникам «дорослої» прози Гербіш. Тут та ж сама атмосфера спокою, добра, тепла, миру й злагоди, що панує в «Теплих історіях». І запашного чаю, і печива з цинамоном. Хіба що це все не про молодих дівчат, а про Мишенятко, яке пізнає світ у свою першу весну. «Пригоди» — це, звісно, занадто гучна назва, оскільки за жанром це радше спокійна замальовка, вдало доповнена гарними ілюстраціями.
 
Ясна річ, ця сімка — далеко не всі українські книжки-картинки, що побачили світ у 2013—2014 рр. Про деякі «Україна молода» вже писала раніше. Як-от про «Вовчика-колядника» Оксани Лущевської та Світлани Балух. Сподіваємося, окремі видання вже давно зайняли почесні місця на поличках малих читачів.
 
Ольга КУПРІЯН
 
 
 
 
 

Коментарі

Щоб залишити коментар, необхідно

imageimage