Щойно з друкарні приїхала книжка розмов між духовним авторитетом митрополитом Борисом Ґудзяком і письменницею Богданою Матіяш під назвою «Жити таїнством. Вісім розмов з митрополитом Борисом Ґудзяком». Ця книга є нагодою у час війни зосередитися на темах, які запрошують до віднайдення в собі самих внутрішнього миру. Тому книга стане цікавою не лише тих, хто належить до церковної спільноти, а й для тих, хто шукає відповіді на низку екзистенційних запитань, що турбують нас сьогодні. 

«…людей сьогодні більше турбує те, що діється тут і тепер. І справді, людство вкотре в історії особливо замислюється про природу зла, нищівну силу ненависті й про те, як можна протидіяти злу, щоб його зупинити. Але вірю, що не можемо — ба більше, не маємо права — «зупинити» життя, почати жити лише війною і бути зосередженими лише на ній. Мусимо жити. І то жити вповні, не даючи собі забути, якою була наша щоденність, коли тривав мир. Що нас цікавило і що бентежило, чого ми прагнули і що відкидали», — ділиться думками Богдана Матіяш.

Вісім розмов, записаних за різних обставин, охоплюють чималий тематичний спектр: це внутрішнє, духовне життя людини та її стосунки з Богом; пошук власного покликання; засади, на яких  творився нинішній Український католицький університет у Львові; роль та місце Церкви в сьогоднішньому світі; рефлексії довкола російсько-української війни тощо. У час, коли ми всі зранені війною, духовні пропозиції владики Бориса можуть бути особливо цілющими і життєдайними.

Авторка розповідає про знайомство з Борисом Ґудзяком та народження книги:

 «Я познайомилась із владикою Борисом 2004 року в Києві під час Помаранчевої революції, і відтоді час від часу маю радість спілкуватися з ним. Те, що він є єпископом, митрополитом, не робить його віддаленішим від людей; навпаки, його відкритість до людей і зичливість, а також постава служіння нагадують про те, що і в Церкві, і в суспільстві загалом ми покликані бачити одні в одних не регалії і статуси, а передовсім братів і сестер, наділених гідністю, даною нам від Бога.

Владика якось згадував, що колись у Римі користався нагодою просто перебувати біля патріарха Йосифа Сліпого. Не конче було щось запитувати, про щось розмовляти; досить було бачити, як він є. Часом щось подібне відчуваю щодо самого владики Бориса. Мене будують ті нечисленні розмови й зустрічі, які час від часу маємо, але й поза ними мені просто достатньо бачити, як він є, як спілкується з іншими. Як часом підсміюється із самого себе, як будує спільноту, як гостинно запрошує до свого дому. Достатньо слухати, що і як він говорить в інтерв’ю, на чому зосереджується в проповідях. Я ніколи не вчилася в УКУ, ніколи не була його студенткою. Але коли мене запитують про моїх учителів, поміж інших осіб згадую і владику Бориса, хоч і усвідомлюю, що насправді я досі дуже мало чого від нього навчилася.

Ідея записати книжку розмов із владикою Борисом Ґудзяком з’явилась у мене 2014 року, але з огляду на низку обставин всерйоз працювати над виданням ми почали аж у ковідні часи. Щиро скажу: не розумію, чому з владикою Борисом, який є авторитетом для тисяч людей (і тут я нітрохи не перебільшую), досі вийшла лише одна тоненька книжечка розмов. Її ще 20 років тому записав Тарас Прохасько, і вона вже давно стала раритетною. Мені дуже бракувало нового подібного видання, а якщо брати ширше – мені й досі бракує цілої полиці подібних книжок із владикою, і я була би щаслива, якби у наших книгарнях можна було купити збірки проповідей владики Бориса Ґудзяка, записи його реколекцій, публічних виступів, роздумів та інтерв’ю. Сподіваюся, колись вони таки з’являться.

І мені дуже хочеться, щоб книга «Жити таїнством. Вісім розмов з митрополитом Борисом Ґудзяком» мала велику й вдячну аудиторію, і щоб до кожного, хто читатиме це видання, щось особливо в ньому промовило. Навіть один рядок, який западе в серце і запам’ятається дуже надовго, а тоді дасть свій плід».

Богдана Матіяш — письменниця, перекладачка, редакторка. Експертка Українського Культурного Фонду. Редакторка часопису «Критика». Народилася 28 січня 1982 року в м. Києві. Закінчила Національний університет «Києво-Могилянська академія» за спеціальністю «Філологія. Історія, теорія літератури та компаративістика» (2004). Дебютувала поетичною збіркою «Непроявлені знімки» (Київ: Смолоскип, 2005), але визнання здобула завдяки наступній поетичній збірці – «розмови з Богом» (Львів: Видавництво Старого Лева, 2007). Костянтин Москалець назвав «розмови з Богом» найсенсаційнішим поетичним виданням 2007 року, а Андрій Бондар припустив, що «розмови з Богом» «із плином часу стануть культовою книжкою, як стали такими, приміром, перша збірка Олега Лишеги “Великий міст” або “Діти трепети” Василя Герасим’юка». Крім того, є авторкою поетичних книжок «Твої улюблені пси та інші звірі» (2011) і «Пісня Пісень» (2018), книжки есеїв «Братик Біль, Сестричка Радість (2014, 2021) та казок «Казки Різдва» (2013–2015). Найновіша книжка – «Жити Таїнством. Вісім розмов із митрополитом Борисом Ґудзяком» (2023). Учасниця письменницьких стипендій у Польщі, Австрії, Латвії, Німеччині та Україні. Авторка перекладів із польської, білоруської та англійської. Зокрема, переклала книжки Лєшека Колаковського, Ришарда Капусцінського, Анджея Стасюка, Маріуша Щиґела.  Лауреатка низки премій, зокрема Нагороди Союзу українок Америки (2010) та Почесної відзнаки «За заслуги перед польською культурою» (2014).