Книги Старого Лева – серед переможців BookForum Best Book Award
У другий день 28 BookForumу Львові назвали книги, що отримали перемогу та спеціальні відзнаки щорічної книжкової нагороди BookForum Best Book Award! Радіємо, що цьогоріч до переліку увійшло кілька книг Старого Лева, і щиро вітаємо авторів!
У номінації «Гра в дорослішання. Як ми зростаємо незалежними» перемогу отримала книга Андрія Бондаря «Ласощі для Медора» (художнє оформлення Тетяни Омельченко). Під однією обкладинкою зібрано 56 есеїв, написаних автором упродовж 2017–2020 років: про літературу, єдність, Голодомор, венеційські канали та чужих (і?) своїх, пандемію, війну, а також пошуки порозуміння. Герої короткої прози Андрія Бондаря – випадкові перехожі та близькі люди, історії – несподівані, а подекуди пронесені через десятиліття, рефлексії – часом болісні та важкі, та зрештою у кожному з них – життя в найрізноманітніших його відтінках.
Есеїстика тут є способом досліджувати і осмислювати світ через власну систему цінностей і досвіду. За інтелектуальним роздумом прозирає відвертість, а у формі короткої прози ховаються глибші сенси й часом несподівані висновки: порожнечу можна наповнити, визначення «падіння з висоти власного зросту» може стосуватися не лише травмування тіла, але й морального падіння, яке завжди відбувається з висоти власної етичної конструкції, а втрати згодом можуть обернутися набутками, варто лише поглянути на них під іншим кутом зору.
Книга Сергія Осоки «Три лини для Марії» (художнє оформлення Мар’яни Савки) отримала спеціальну відзнаку директорки ГО «Форум видавців» Катерини Шевченко. Ця книжка — то маленька велика історія простої людини, яку, можливо, ніхто б і не помітив на цій землі, якби не уважний майстер слова. Бо він не просто пише, а створює кількома мазками тривимірну картину людського життя: здається, можна прислухатися і почути, як шелестить очерет, сплескує риба в ставку, як падають яблука, риплять старі двері, як змішується з вітром людське зітхання, приглушений сміх чи схлип.
А ще можна відчути запахи — то густі і щільні, аж забиває памороки, то леткі і прозорі, як аромат квітки. Десь у цьому 3D-форматі можна побачити людину, з усіма її прекрасними і потворними рисами, з шорсткими поверхнями і глибокими западинами її бентежної душі. Здається, сюжети цих новел малі чи другорядні, але то лише ключ, який відкриває портал, через який потрапляєш у світ великої літератури.
Також спеціальну відзнаку від міського голови Львова Андрія Садового отримала книга Софії Андрухович «Амадока» (оформлення Романи Романишин і Андрія Лесіва). Це історія про те, що нічого не зникає безслідно, зв’язки та паралелі між минулим і сьогоденням з часом можуть не стоншуватися, а глибшати, а пам’ять окремої людини та цілих поколінь ховає у собі багато таємниць.
Назва книжки – «Амадока» – походить від назви найбільшого в Європі озера, розташованого на території сучасної України. Вперше про нього згадує Геродот і впродовж кількох століть середньовічні картографи відтворюють його на мапах. Аж раптом воно зникає і з мап, і зі згадок. Та цей роман – не про озеро, а про його зникнення. Про зникнення цілих світів та культур і про те, що залишається натомість. Чи може існувати зв'язок між єврейською Катастрофою Східної Європи і знищенням української інтеліґенції в часи Сталінських репресій? Чи сягає забуття однієї людини на кілька поколінь під землю? Та чи здатні любов і терпіння торкнутись свідомості іншої людини?
Цьогоріч змагалися за перемогу 450 номінантів. А до складу журі увійшли фахівці з чотирьох міст – Львова, Києва, Харкова і Одеси.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно