Книги навпіл: корисний лайфхак чи «вбивство книг»?
Незручно брати зі собою в подорож чи дорогою на роботу велику за обсягом книжку? Британський письменник і редактор видавництва «Oneworld» Алекс Хрістофі (Alex Christofi) вважає, що знайшов рішення, як зробити товстеньку книгу більш портативною: розрізати її навпіл! Така пропозиція сколихнула книголюбів у всьому світі. Одні назвали це насильством над книгами, інші кажуть, що краще віддати перевагу взагалі електронним книгам, а декому така ідея видається доволі вдалою.
Коли колега Алекса вперше побачив на столі письменника половину книжки, він дуже різко зреагував, назвавши Хрістофі «вбивцею книг». Втім британець все ж вирішив поділитися своєю ідеєю зі іншими і виклав у Твіттері фото трьох розділених навпіл видань: біографії Федора Достоєвського, написану Джозефом Франком, «Нескінченний жарт» Девіда Фостера Воллеса і «Середню стать» Джеффрі Євгенідіса. «Я подумав, що мій колега надмірно реагує, але коли опублікував у Твіттері одну фотографію своїх «останніх жертв», вона стала трендом… Люди коментували мій допис різними мовами, позначали Міжнародний кримінальний суд, ФБР та міську поліцію. Інші запропонували розрізати навпіл мене», – розповів Алекс.
«Я думав, що мені не подобаються об’ємні книги. Але потім зрозумів, що мені просто не подобалося носити їх зі собою чи тримати відкритими одним великим пальцем, впершись у когось поруч у метро в час пік. У мене був Kindle й іноді я слухав аудіокниги, але коли мені траплялися великі книжки, я залишав їх вдома непрочитаними або заледве читав вісім сторінок ввечері, перш ніж заснути», – пояснив письменник. Спершу він шукав кишенькові формати бажаних історій, втім згодом вирішив ділити книжки просто на частини, адже так їх простіше носити зі собою.
Yesterday my colleague called me a 'book murderer' because I cut long books in half to make them more portable. Does anyone else do this? Is it just me? pic.twitter.com/VQUUdJMpwT
— Alex Christofi (@alex_christofi) January 21, 2020
Після великої кількості гнівних коментарів, Алекс зрозумів, що люди дуже сильно піклуються про паперові книги. «Дивно, що ми все ще цінуємо книги, коли стільки всього є цифровим або одноразовим. Люди ніколи насправді не викидають книги. Натомість вони передають їх, залишають у книжкових крамницях, перепродують, віддають на благодійність або позичають друзям та родичам. Вони є джерелом життєвої енергії суспільства».
Сумно, коли книги використовують як підставки під щось чи як елементи дизайну, вважає Алекс. «Але справжня трагедія полягає в тому, що ці книги не читають. Папір – просто лушпиння, душа книги – це історія, а слова використовуються для її розповіді». Звісно, автори книг не хотіли б бачити свої видання пошматованими, втім найбільший комплімент для письменника, на думку Алекса, – прочитати їхню історію, прожити її та розповісти іншим. «Тому я не люблю вважати себе вбивцею книг, – додає британець. – Радше надто емоційним читачем. І якщо ви знайдете одну із моїх (коротких) книг, ви маєте мій дозвіл розрізати її навпіл».
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно