Stary Lev Logo

Книги навпіл: корисний лайфхак чи «вбивство книг»?
Незручно брати зі собою в подорож чи дорогою на роботу велику за обсягом книжку? Британський письменник і редактор видавництва «Oneworld» Алекс Хрістофі (Alex Christofi) вважає, що знайшов рішення, як зробити товстеньку книгу більш портативною: розрізати її навпіл! Така пропозиція сколихнула книголюбів у всьому світі. Одні назвали це насильством над книгами, інші кажуть, що краще віддати перевагу взагалі електронним книгам, а декому така ідея видається доволі вдалою.
 
Коли колега Алекса вперше побачив на столі письменника половину книжки, він дуже різко зреагував, назвавши Хрістофі «вбивцею книг». Втім британець все ж вирішив поділитися своєю ідеєю зі іншими і виклав у Твіттері фото трьох розділених навпіл видань: біографії Федора Достоєвського, написану Джозефом Франком, «Нескінченний жарт» Девіда Фостера Воллеса і «Середню стать» Джеффрі Євгенідіса. «Я подумав, що мій колега надмірно реагує, але коли опублікував у Твіттері одну фотографію своїх «останніх жертв», вона стала трендом… Люди коментували мій допис різними мовами, позначали Міжнародний кримінальний суд, ФБР та міську поліцію. Інші запропонували розрізати навпіл мене»,розповів Алекс.
 
«Я думав, що мені не подобаються об’ємні книги. Але потім зрозумів, що мені просто не подобалося носити їх зі собою чи тримати відкритими одним великим пальцем, впершись у когось поруч у метро в час пік. У мене був Kindle й іноді я слухав аудіокниги, але коли мені траплялися великі книжки, я залишав їх вдома непрочитаними або заледве читав вісім сторінок ввечері, перш ніж заснути», – пояснив письменник. Спершу він шукав кишенькові формати бажаних історій, втім згодом вирішив ділити книжки просто на частини, адже так їх простіше носити зі собою.
 
Після великої кількості гнівних коментарів, Алекс зрозумів, що люди дуже сильно піклуються про паперові книги. «Дивно, що ми все ще цінуємо книги, коли стільки всього є цифровим або одноразовим. Люди ніколи насправді не викидають книги. Натомість вони передають їх, залишають у книжкових крамницях, перепродують, віддають на благодійність або позичають друзям та родичам. Вони є джерелом життєвої енергії суспільства».
 
Сумно, коли книги використовують як підставки під щось чи як елементи дизайну, вважає Алекс. «Але справжня трагедія полягає в тому, що ці книги не читають. Папір – просто лушпиння, душа книги – це історія, а слова використовуються для її розповіді». Звісно, автори книг не хотіли б бачити свої видання пошматованими, втім найбільший комплімент для письменника, на думку Алекса, – прочитати їхню історію, прожити її та розповісти іншим. «Тому я не люблю вважати себе вбивцею книг, – додає британець. – Радше надто емоційним читачем. І якщо ви знайдете одну із моїх (коротких) книг, ви маєте мій дозвіл розрізати її навпіл».
 

Коментарі

Щоб залишити коментар, необхідно

imageimage