0(800) 501 508
 
Цілодобово
Кошик 0 грн

Новина

по:
В період з:
Книги для страждашок: історії смутку на будь-який смак
Людина з хорошою книгою в руках ніколи не буває самотньою.
(Ф. Петрарка)
 
Нічого не вабило мене у житті так сильно, як пізнання природи людських емоцій та впливу на них. Чи можна контролювати емоції? Чи можна стримати вияв гніву? А сльози або пристрасть? Ці та інші питання я задавала собі, цікавим людям, нейрохірургам, священикам і всім, у кого доцільно було про це запитувати. Хтось знизував плечима, хтось давав розлогі заплутані пояснення, але найцікавішу відповідь я почула згодом. І попри те, що від вивчення соціальної психології я відмовилась, від літератури та лекцій – ні.
 
Олеся Венгринович, Yakaboo
 
Було це десь на початку 2010-их, коли за однією із традиційних дискусій на тему «як повинна чи не повинна поводитись жінка», подруга включила мені відеолекцію коуча-психотерапевта. Майже нічого не запам’ятала із цього відео, окрім однієї фрази: «Якщо вам хочеться посумувати, погніватись, поплакати, зробіть це з шиком. Виберіть музику, під яку вам плачеться або кричиться, включіть кіно, яке вибиває із вас сльозу. Чому ви так боїтеся відчувати те, що відчуваєте?.. Це ж так по-людськи. Плачте, сумуйте на здоров’я».
 
Для мене цінність мудрих речей та порад визначається тим, наскільки сильно мені хочеться продовжити думку. Тож, коли вам захочеться посумувати – сумуйте з хорошою книгою на ваш смак.
 
Добра сумна історія – це сума переконливих героїв та цікавий, місцями болючий сюжет. В ідеалі Чеховське «від щастя до нещастя» і до самого катарсису – очищення через переживання емоцій.
 
У цій добірці – література на різний смак та настрій, і саме тому вона тут разом, адже причини посумувати у нас бувають дуже різні.
 
«Марія» Улас Самчук (Смолоскип, 2014)
 
Ця трагічно-сумна історія про вірність, про втрати і надлюдську силу кохання. Тремка та чуттєва історія жіночої долі кінця XIX – початку ХХ століття. Книга проходить через усі можливі цикли життя жінки від народження і до смерті.
 
Автор розповідає про період, в якому людські життя не мали жодної цінності, та особливо гнітюче і болюче описані втрати Марії, яка втрачає батька, матір, дітей, коханого. Якщо ви сумніваєтесь, що чоловік може зрозуміти почуття жінки, то прочитайте цю книжку. Жаліслива та щира оповідь про силу, мужність та стійкість однієї жінки із вивертанням усіх жалів та болів втрати та розлуки байдужих не залишить. Словом, наплачетесь.
 
«Вальс на прощання» Мілан Кундера (Видавництво Старого Лева, 2018, пер. Леонід Кононович)
 
Ця книжка містить у собі дуже багато сумних тем: нещасливий і залежний шлюб, уникнення відповідальності, бажання контролювати власну смерть і навіть тема залежності людини від стереотипів. Чи є в цій книжці хоч один щасливий та радісний персонаж? А якщо є, то чи справжній він? Вісім героїв Кундери розколихують буденність, кожен по-своєму зустрічаючись зі своїми страхами.
 
Поруч і молодість і старість, і безнадійність, і безсилля. А ще небажання прийняти іншу людину такою, як вона є. І, здавалось би, всі вони ідеалісти, прагнуть кращого, але виходить як завжди. 
 
Кундера, легко вальсуючи між питаннями вічності та зацикленості, показує, що від щастя і до смерті один політичний в’язень. Або сурмач. І все це гарно, по-філософськи, під ручку з фатальністю.
 
«Моя найдорожча» Ґебріел Теллент (Віват, 2019)
 
Наступний роман має такий багатий та закручений сюжет, що встиг до сьогодні отримати захопливі відгуки від короля жахів Стівена Кінга і Селесте Інґ, яка підкорила читацьку аудиторію своїми напруженими психологічними трилерами (і про них згодом).
 
В центрі сюжету дівчинка, яка у чотирнадцять років володіє навичками виживання і вміє полювати. Вона погано комунікує із соціумом, у неї погані оцінки і психологічно залежні стосунки із батьком, який контролює кожен її крок. Та це її не особливо обходить, бо вона не знає іншого життя.
 
Сюжет набирає напруги, коли в її житті з’являється хлопець, який показує їй, що життя може бути зовсім іншим. І тепер вона стоїть перед вибором: батько чи нове життя, за яке доведеться боротись. 
 
«Матері» Павол Ранков (Комора, 2016)
 
Роман про прощення та материнські стосунки. Гострий драматичний роман також має під собою історичне підґрунтя. Але не тільки цим багата ця книжка. Автор-філософ (доцент філософського факультету) розгортає перед головною героїнею моральну дилему. І це саме на кульмінації.
 
Події починаються тоді, коли в Словаччину зайшла Червона армія.
 
Словачка Зузана втрачає свого коханого-росіянина, а її звинувачують у зраді. І відправляють до лісозаготівельних таборів у ГУЛАГ. Драма, яка розгортається там довкола дівчини, переконаної у тому, що це помилка, набирає катастрофічних масштабів. Наївна, тендітна дівчина опиняється сам-на-сам із зечками та політув’язненими.
 
Та це не все, що приготувала їй доля. Виявляється, що вона вагітна від росіянина. Їй вдається народити в таборі здорову дитину, але дітей, які доживають до трьохмісячного віку, забирають. Як їй вдасться зберегти сина і чи він буде цьому радий – це не все, що ви дізнаєтесь із книги.
 
Картини ГУЛАГу, нездорової політагітації та неприємна історична несправедливість, з якою зустрінеться віч-на-віч Зузана, ошелешать її.
 
Чи зможе вона з цим всім жити? Боляче, жаско, правдиво і сумно.
 
Цікавою фішкою книги є і друга сюжетна лінія із сучасною студенткою, яка пише наукову роботу про материнство у межових умовах.
 
«Нічні купання в серпні» Сергій Осока (Видавництво Старого Лева, 2016)
 
Збірник малої прози, яка зачепить найдавніші і найщемкіші спогади дитинства. Для поціновувачів коротких оповідань – це знахідка. Осока заведе, як у гіпнотичний стан, на стежки дитинства, проведе сільськими вуличками, згадає бабусь і дідусів, і зробить найдивовижніше – заставить зітхати від впізнавання та ностальгійних висновків, бо в кого ж не було бабусь і Різдва, сварок батьків і першого кохання, дивних друзів і дитячих страхів, а також запахів та відчуттів, які з віком кудись запропастились, ніби розчинились у повітрі.
 
Тим же, у кого не було сумних картин пізнання життя, нагадає, як їм пощастило на ціле щасливе дитинство. Правда, вони про це і не здогадувались.
 
Підійде для вільного розважливого сумування за часом, оглядання на минуле, та філософського розмірковування над швидкоплинністю дитинства та молодості.
 
«Англійський пацієнт» Майкл Ондатже (КСД, 2016, пер. Єлена Даскал)
 
Ця книжка отримала дві Букерівські премії. Першу – традиційну у 1982 році, і другу – золоту відзнаку як найкращий роман за останні 50 років.
 
На післявоєнних та напівзруйнованих територіях Флоренції (Італія) залишились лише сапери і медсестра зі своїм пацієнтом.
 
Героїня роману відмовляється залишити пацієнта, англійця, помирати на самоті. І в дорогу його теж нема сенсу брати, тому що він дуже обгорілий, і пробуває своє життя під морфієм. Він не пам’ятає ані свого імені, ані жодної інформації про себе. Але з часом починає згадувати клапті своєї історії кохання.
 
На цю ж віллу до сестри Хани та безіменного пацієнта доля приведе ще двох персонажів із власними трагедіями: професійного злодія та сапера.
 
Розповідаючи особисті життєві драми та зародження нових стосунків на віллі, автор також оголює їхні страхи та помилки: трагічне кохання «англійського пацієнта», історію постарілого злодія Караваджо та сапера Кіпа.
 
Цей роман приголомшує. Трагічна сповідь про заборонене кохання вийшла особливо поетичною. А ще у цій сумній історії багато філософських роздумів і метафоричності у описах пустелі.
 
Книжка буде цікава тим книголюбам, які люблять роздумувати над сенсами існування, кохання та війни.
 
«Моя бабуся просить їй вибачити» Фредерік Бакман (#книголав, 2017, пер. Ольга Захарченко)
 
Від української класики і до шведського популярного автора всього чотири книжки. Головна героїня книжки – бабуся, якій за сюжетом 70 років. Ця бабуся веде себе не відповідно до віку і потрапляє у всілякі скандальні історії. Історія про маленьку дівчинку, яка після смерті бабусі, відносячи листи різним людям із життя бабусі, привідкриває двері у їхні особисті трагедії.
 
«У кожної семирічної дитини має бути свій супергерой», – говорить бабуся внучці. Але, стежачи за розгортанням історії, читач дізнається, що бабуся була супергероєм не лише для маленьких дівчат, а й для цілком дорослих і зрілих людей. Окрім хіба своїх близьких.
 
Добра сімейна історія про все на світі: про цінність особливості в людях, про щирість, про важливість вчасно сказаних слів, про безпосередність і вірність.
 
«Несказане» Селесте Інг (Наш формат, 2016, пер Анастасія Дудченко)
 
Сюжет не має скаженого руху та кожне речення, кожне переживання героїв – на межі напруження. Це майстерний трилер, герої якого постійно щось недоговорюють і між ними ніби стоїть невидиме скло. А за цими недомовками – важкий тягар приреченості та мовчання.
 
Зникла 16-річна дівчина (майже як у «Твін Пікс»), і це дитя було уособленням надій її батьків. Як мама, так і батько очікували, що вона втілить у своєму житті те, чого не вдалось досягти їм. При цьому у сім’ї ще двоє дітей, яких батьки не помічають.
 
Ця книжка підіймає дуже багато актуальних соціальних проблем, таких як самореалізація жінки, стосунки батьки-діти, союз різних культур, очікування суспільства.
 
Але наскрізною темою напруженого сюжету є мовчання – мовчання як рушій ненависті, недомовки як перший крок до безодні, яка більше не дасть можливості почати розмову.
 
«Найкраще в мені» Ніколас Спаркс (КСД, 2013, пер. Ольга Любарська)
 
Сумна-пресумна історія про кохання. Одного разу двоє молодих людей закохаються одне в одного. Але їхня належність до різних верств населення у поєднанні з трагічною історією розведе їх на двадцять п’ять років. Щоб початись знову і пройти по пекучому лезу долі ще раз.
 
Майстер історій кохання Ніколас Спаркс у цьому сюжеті перевершив сам себе. Тут і боротьба поколінь та обставин і владні батьки, і невдалий шлюб і втрата близьких. Все заради однієї зустрічі та врятування одного життя.
 
«Людина в пошуках справжнього сенсу» Віктор Франкл (КСД, 2016, пер Олена Замойська)
 
Книжка про життя у концтаборі. Віктор Франкл – професор неврології та психіатрії у медичній школі Відня розповів свою історію страждань.
 
Ця книжка дасть не тільки посумувати, а й шокує та підведе до висновків про цінність життя та його сенсу для людини в межових умовах.
 
Розповідь про шокуючу нещадність геноциду від колишнього в’язня концтабору.
 
«Порятунок людини відбувається через любов і в любові», – пише Франкл і одну за одною розповідає ситуації, в яких єдиним сенсом життя, світлом в кінці тунелю була любов, спогади про любов, очікування любові, образ коханої людини.
 
Він підносить значення страждань для людини і пропонує зовсім інший погляд на страждання – страждання заради сенсу. Унікально сумна та «освіжаюча» книга.
 
Додрук не планується
«Мій дідусь був черешнею» Анджела Нанетті (Видавництво Старого Лева, 2015, пер. Андрій Маслюх)
 
Якщо ви раптом шукаєте книжку, яка розчулила рекордну кількість читачів, то це та сама книжка.
 
Це родинна історія хлопчика Тоніно, розказана від його імені. Подана мовою дитини, яка відкриває для себе світ зі всією щирістю, безпосередністю, емоційністю та наївністю, притаманною дитячому вікові.
 
У книжці немає мудрувань або зарозумілих висновків, зате є багато запитань та пошуків. Вона повчальна і сумна.
 
Книжка вчить бути щирим із собою та з близькими, нагадує, що часу, відміряного нам на цій землі, дуже мало і його може не вистачити, щоби сказати найважливіші слова дорогим серцю людям.
 
Вчить, що люди довкола нас мають свої потреби і що заради близьких треба змінюватись, а ще треба їх чути.
 
Це історія про безтурботність дитинства і про те, що у дитинстві відбувається найбільше чудес. І що чудеса відбуваються й потім, щодня, але, озброївшись до зубів логікою, дорослі люди перестають їх бачити.
 
Вам може бути цікаво
13 романів – володарів Букерівської премії
«Танець недоумка» Ілларіона Павлюка: коли найбільші страхи оживають
Цікаво про серйозне: 5 пізнавальних книжок для сімейного читання
«Іван і Феба»: уривок із роману Оксани Луцишиної
Атмосферні історії Ольги Герасим`юк про людей, птахів і сонце
Казки під ялинку
stary_lev Стежити
дописів читачів