"На жаль нічого не вдалось знайти за вашим запитом."
"На жаль нічого не вдалось знайти за вашим запитом."

Книговидання: дивіденд хорошої карми
(те, що прозвучало і що не прозвучало у лекції для Форуму жіночого підприємництва)
 
Сьогодні, зустрічаючись із чудовими жінками, які беруть на себе відповідальність розпочати свій власний бізнес, я вирішила попрацювати «натхненням». Для мене, зрештою, це ключове слово. Як на мене, це стан продуктивності, і що частіше ми перебуваємо в натхненні, то більше цікавих і важливих речей творимо, а ще – запалюємо інших. Мені важливо пізнавати істини життя щодень і вписувати історію нашого видавництва в ці координати. За всі роки, відколи я особисто у книжковій сфері, для мене не цілком з’ясованими залишалися питання, що це для мене: бізнес, справа життя чи саме життя? Бізнесом на початку нашого шляху язик не обертався називати, справа життя – це щось все-таки відокремлене від життя. А зараз це все водночас, зокрема з перевагою «просто життя».
 
Один трохи дивний, але мудрий чоловік якось мені розповів про принцип бігової доріжки. Щоб стояти на місці, потрібно іти. А щоб вирватися вперед, потрібно швидко бігти. Зараз мені здається, що, попри всі прекрасні і правильні речі, яких досягло видавництво за першу половину свого існування – вироблення стабільного авторитету, створення якісного продукту, репутаційного малюнку, – це була добротна ходьба на місці. Ми живемо в час прискорених процесів, і той, хто не здійснює енергійного поступального руху, відкочується назад. Велика проблема багатьох компаній – це ілюзія стабільності. Якщо ми досягли якогось результату і ним вдовольнилися, то це означає, що ми втратили цей результат. Отож тільки зараз ми нарешті відчули, що пішли вперед. І якщо ми не набиратимемо обертів, то знову стоятимемо на місці.
 
Коли ми розпочинали книжкову справу, то зіштовхнулися не лише з системними проблемами ринку, але й з багатьма ілюзіями. І проблема й досі полягає не стільки у відсутності державної підтримки, скільки в самих видавцях і книготорговцях, у старих підходах, у консерватизмі і небажанні вчитися. Одна з поширених ілюзій – про те, що книга не товар. Книжка – це таки товар, який потребує бізнесового підходу. Як будь-який інший товар, він має бути якісним, затребуваним, а щоб його продати, потрібно застосовувати маркетингові підходи, правильно шукати аудиторію споживача. Це з одного боку. З іншого боку, книга – це й інтелектуальний продукт, який вимагає не просто реклами, а креативної і фахової промоції. Зберігаючи цей баланс, створюючи якісний цікавий інтелектуальний і поліграфічний продукт, ми повинні пам’ятати про головне завдання книги – вплив на людську свідомість. Держава досі дуже сильно недооцінює книжкову галузь як ідеологічний майданчик для просування правильних державотворчих і консолідуючих ідей. Бо якби розуміла, не віддала б у безумовну власність російським бізнесменам певні книжкові мережі і не дозволила б книгарням відверто ігнорувати національну книжку.
 
Але що є важливим у нашій справі – концентруватися не на проблемах, а на їх вирішенні і на прогностичному результаті. Наш головний принцип: якщо немає – зроби сам! Інновація у видавничій галузі – це стратегія подолання стереотипів. Якщо бракує полиць у книгарнях – знаходимо альтернативні точки продажу у супермаркетах, ресторанних мережах, сувенірних крамницях чи автозаправках. Бракує виставок – створюємо міні-фестивалі одного видавництва. Якщо держава не дбає про амбітний презентаційний стенд України на міжнародних виставках – беремо самостійну стендову участь і просуваємо країну самостійно.
 
Книговидавничий бізнес, безперечно, місійний, адже книга має вагомий вплив на суспільство. Усвідомлення цього дуже важливе для відчуття масштабу і певної оптичної точності. Що більше відкриваємо свій зір і серце до людей, то більше розуміємо їхні потреби, а це мотивація до створення потрібного і корисного продукту.
 
Звичайно, без ефективної креативної команди людей, яким робота в радість, вагомих результатів не досягнути. Але щоб команда працювала злагоджено та продуктивно, кожна людина в ній повинна розуміти свою особисту важливу, значущу, без перебільшення місійну роль у загальному процесі. Все-таки люди, які створюють книги, мають бути небайдужими, творчими і мобільними.
 
Я думаю, що для сучасного українського видавця, як, зрештою, і будь-якого іншого підприємця, в основі діяльності повинні лежати такі прості і важливі принципи, як гуманізм, або людинолюбство, прозорість у веденні справ, відкритість до світу і нових знань, пошук нестандартних рішень. А понад усім цим має бути велика енергія радості та емоцій – які створюють позитивні вібрації в суспільстві. Усі хочуть бути успішними. Але що таке справжній успіх? Мені здається, його неможливо виміряти у грошовому еквіваленті. Як на мене, бути успішним – це мати вплив на суспільство, на гармонізацію його процесів, на проекцію майбутнього. Якщо це робити щиро, самовіддано і з любов’ю – воно однозначно дасть позитивний результат і для нас, видавців, і для наших читачів. Я це називаю дивідендами хорошої карми.

Коментарі

Щоб залишити коментар, необхідно

imageimage