У поважного тигра містера Брауна є важлива робота і портфель з дуже важливими речами. Ці речі такі важливі, що перекладачка Катерина Міхаліцина та психологиня Вікторія Горбунова нещодавно зустрілися в прямому ефірі на Facebook-сторінці «Видавництва Старого Лева», щоб про них поговорити.

Чим книга Лу Пікок «Кепський день містера Брауна», що видана за підтримки Creative Europe, така унікальна? Чому в ній стільки повторів? Як її краще читати? Катерина і Вікторія обговорили дитячу новинку і пояснили, що вона є справжньою мовною таблеткою, адже допомагає маленьким читачам розвиватися із кожним прочитанням і прослуховуванням. А Старий Лев занотував деякі дуже важливі думки про цю дуже важливу книгу і пропонує вам почитати їх просто зараз.

 

ПРО КНИГУ

Вікторія Горбунова: «Кепський день містера Брауна» — це, напевне, перша книжка Старого Лева, про яку я говорю як читачка, а не як наукова редакторка. Я читала цю книжку й дуже чекала, чим вона закінчиться, адже протягом всієї історії зберігається інтрига. Що ж ховає у своїй дуже важливій валізці містер Браун? Кожна сторінка підштовхує до того, щоб ти точно не здогадався, що там таке. Буквально до останньої сторінки не вдається зрозуміти, що дорослий тигр може носити в своїй валізі і переживати, щоб з нею нічого не сталося. Навіть не знаю, чи можна зараз розкривати цей секрет! Але те, що там було, справді дуже співзвучно з емоційним інтелектом та емпатією. Одна з попередніх книжок, до яких я дотична — «Емоціємір інспектора Дила» — була безпосередньо про емоції. А «Кепський день містера Брауна» — книга зовсім інша, але вона теж на серйозну тему. Вона про те, що у кожного з нас має бути своя валізка з дуже важливими речами.

 

ПРО ВЛАСНУ ВАЛІЗКУ

Катерина Міхаліцина: Я про це думала. Що покласти у свою валізку? Коли вперше зіткнулася з містером Брауном як перекладачка і зрозуміла, що лежить у його портфелі, то подумала, що мені простіше скласти не свою, а радше валізки своїх дітей. Легше зрозуміти, що туди покласти. Ми ж беремо такі дуже важливі речі у різні мандрівки, адже це певні пояси безпеки, які створюють дітям — в силу їхнього віку, характеру і потреб — їхні безпечні простори. Тож із цим значно легше.

Гадаю, що у власну валізку я взяла б олівці і блокнот. Те, чим можу писати і малювати. Те, що для мене також слугує певним поясом психологічної безпеки. Сидіти і малювати — це якась форма заспокоєння, знаходження рівноваги.

 

ПРО ОСОБЛИВОСТІ ТЕКСТУ

Катерина Міхаліцина: Лу Пікок та Елісон Френд створили книгу, яка в певному сенсі базується на повтореннях. Книжка дуже красиво побудована на чарівних фразах і на тому, як може працювати мова для найменших. Діткам важливо певні речі повторювати. Наприклад, дивитися в якийсь момент один і той самий мультик, закінчувати день певними пісеньками чи починати його ритуальними словами-прокиданнями. Адже кожен із нас як людина починається не тільки з мами, а й з мови. Із тієї мови, з якою ми живемо і виростаємо. Це велика частина нас. Мова функціонує для нас як конструктор (те, що нас наповнює і вберігає) або як деструктор (якщо це, наприклад, мова ворожнечі). Тож я хочу наголосити на важливості повторів.

«Кепський день містера Брауна» — це така книжка, яку можна читати на завершення дня, перед сном. І ця ритмічність — дуже поважний бізнесмен, дуже важливий портфель, дуже поважний офіс, дуже важливі думки — створює враження, що текст нагадує засинальну мантру. Задає ритм заспокоєння.

 

ПРО ВАЖЛИВІСТЬ СІМЕЙНОГО ЧИТАННЯ

Вікторія Горбунова: Читання — це одна з найкращих традицій, які тільки можуть бути. З дуже багатьох причин. Найперше тому що це зв’язок дітей з батьками через голос і мову. Я зараз говорю саме про таке читання, коли дорослий читає книжку дитині. Це надзвичайно важлива річ, бо вона пов’язана з тим, що дитина чує голос людини, яка має для неї значення. І цей голос розповідає дещо для неї цікаве. Тобто формується особливий зв'язок через те, що людина, до якої ти прив'язаний і яку любиш, говорить тобі цікаві речі. Ти чекаєш на це і хочеш знову почути.

Ще один зв’язочок між дорослим і дитиною виникає через те, що це не обговорення якихось домашніх, побутових клопотів, а радше ситуація, коли дорослий стає для дитини дверцятами в інший світ. Цікавий світ, у якому стільки всього може відбуватися. Світ, де тебе чекають пригоди.

 

ПРО КОРИСТЬ РИТМІЧНОСТІ Й ПОВТОРІВ

Вікторія Горбунова: Надзвичайно важливою є згадана ритмічність цієї книги. Читання ритмічної прози чи віршів є потрібним, бо розвиток нашого мозку пов’язаний з розвитком мовлення. Ритм тексту ніби підштовхує мозок. Це така додаткова таблетка, аби швидше наростала кора головного мозку. Але не медична таблетка, а мовна. Щоб нейрончики в корі швидше розвивалися, і між ними утворювалося більше зв’язків. Ми знаємо, що люди, які пережили інсульт, тобто ураження головного мозку, відновлюють свої мовні здібності зокрема й через читання ритмічних текстів. То можемо собі уявити, який вплив таке читання має на мозок дитини! Закладена в тексті ритміка — це справді дуже крута річ.

Так само важливими є повтори, бо через них відбувається таке явище, яке ми називаємо тестуванням реальності. Дитина постійно тестує реальність (мами добре знають це і часто називають «тестуванням терпіння»). Щоб переконатися, що реальність є саме такою, їм потрібно кілька разів цю реальність протестувати і отримати ту саму відповідь. Тож коли в книжках є повтори, підсумки, циклічність, то вони допомагають дитині в такий своєрідний спосіб тестувати реальність. У цій книжці таке тестування приводить дитину до того, що у валізці містера Брауна знаходиться щось справді надзвичайно важливе. Важлива валізка, важливі речі — це повторюється багато разів. Коли маленький читач дізнається, що ж там таке, то в нього стається усвідомлення, що це справді дуже-дуже важлива річ. І, звісно ж, виникає бажання мати щось таке важливе й у себе.