Катерина Міхаліцина: «Вірші - руйнування бар’єрів»
28 серпня наповнилося творчою атмосферою: Катерина Міхаліцина презентувала свою поетичну збірку «Тінь у дзеркалі», що вийшла у «Видавництві Старого Лева». А для підсилення враженні від прочитаних віршів для відвідувачів виступав гурт «Три кроки в ніч».
Катерина розповідала про своїх батьків та дітей, соціальні інституції, Львів та домівку на Сихові. Але основна увага, звичайно, була приділена книжці «Тінь у дзеркалі»:
«Збірка писалися довго, 12 років. Тут є вірші,написані дуже давно, а є такі, які створила за кілька днів до здачі у видавництво. Перша частина збірки – це те, що було мені підконтрольне, світ, який я свідомо створила таким, яким мені хотілося. Всі інші – це світ, де я не контролювала нічого. І якщо перша частина була редагована, то три інші – якими приходили, такими і йшли у друк. Тож якщо говорити про різницю між першими віршами і останніми, то це втрата контролю і руйнування бар'єрів».
Особливу увагу поетеса приділила двом циклам, важливим для неї :
«Цикл «Дні наших дерев» - це вірші про дерева, які були в моєму житті. До кожного з них я можу вас підвести, розказати безліч історій. Також це данина моїй прабабці. Перш, ніж зламати хоч одну гілку на потребу, вона відчитувала молитву, бо ми не вправі забрати в землі те, що ми не садили. Багатьом деревам і я відчитала молитви…, - зізнається Катерина. – Є вірші, звернені до певних людей, написані до якоїсь міри спільно з ними - з Катериною Калитко, Софією Волковецькою, Євгеном Засадко, Олександром Фразе-Фразенком та іншими».
«Тінь у дзеркалі» вирізняється не лише своїм неперевершеним змістом, але й чуттєвим оформленням, яке створила білоруська художниця Алєна Семчишин.
«Коли Катя прислала мені рукопис цієї книги, я прочитала її за ніч на одному диханні. - Розповідає Алєна. - Книга мені відразу сподобалась своєю образністю, емоційністю, імпресіоністичністю та сюрреалістичністю. Найважливішим для мене було те відчуття природи, те відчуття людини, описане Катею, яке цілком співпало з моїм відчуття світу. З одного боку, працювати над книгою було легко: ми, так би мовити, знайшлися. А з іншого боку - важко, бо хотілося для кожного вірша створити цілу картину, ідей було багато. Але треба було зробити лише декілька великих заставок, і кілька маленьких. Вірші Каті – дуже глибокі, людські, з розумінням душі. Для мене Катя - це людина світу».
Катерина Міхаліцина також поділилася враженнями про співпрацю з художницею: «Алєна приходила у видавництво зі своїми роботами, і принесла серед інших графіку. Коли мене запитали, чи маю я на приміті якогось художника, відразу перед очима стала ця графіка. Це настільки точне попадання в мої емоції там, де навіть я могла промахнутися словами. Особливо великі заставки на початках розділів: я не могла уявити, як це можна подати, а вона зробила. Алєна не тільки вгадала оці тональності, тони і напівтони, вона передала мій голос в своїх роботах».
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно