Весела повість від класика дитячої літератури Володимира Рутківського «Злюще Цапище» приїхала з друкарні! Завдяки ілюстраціям Наталії Кудляк книжка вдалася такою як мріяв автор – яскравою, динамічною і потішною.

Батьки на літо привозять Северинка у село до бабусі, де починаються справжні пригоди, адже хлопець знайомиться з Наталею і цапом-забіякою. Згодом виявляться, що злюще Цапище не таке і злюще, він ласун та впертий мрійник, бо тренується активно вертіти хвостом, щоб навчитися літати і діставати до найвищих гілок, молоде листя так смакує!

Ця історія потішить дітлахів, а батькам нагадає, що канікули в селі – це завжди нові друзі, пригоди і несподіванки. Редакторка відділу дитячої літератури Наталка Малетич розповідає, що коли Володимир Рутківський надсилав рукопис «Злюще цапище», то зауважив, що присвятив історію Северину, сину Миколи Шейка та Мар’яни Савки, та його «першому виходу у великий світ», тобто першим самостійним крокам без супроводу батьків.

«Автор написав про дитинство так світло і тепло, що, читаючи книжку, я згадувала різні кумедні випадки зі свого дитинства і літа на селі. Напевно, і в батьків, які читатимуть повість своїм дітям, теж знайдеться не одна історія, щоб поділитися нею. А діти теж зможуть відкривати світ з героями книжки, політати з ними на саморобній гойдалці, врятувати пташеня і навчитися боронити себе від кривдників.

Коли ми взялися працювати над художнім оформленням книжки, я попросила Мар’яну накидати для ілюстраторки Наталі Кудляк ескіз маленького Северинка, яким він був років 3-4 тому. І вже цей скетч художниця взяла за основу свого образу. Наталя створила дуже гарну і динамічну візуальну історію. Хочеться знову і знову переглядати малюнки в цій сповненій гумору і пригод книжці, розглядати деталі і міміку персонажів, і усміхатися-усміхатися-усміхатися. Дуже хочеться вірити, що й автор усміхається своїй новій книжці десь із небесної хмаринки», – ділиться Наталка Малетич.

Художниця Наталя Кудляк додає: «В дитинстві кожна дрібничка могла стати цілою пригодою, як то калюжа після дощу перетворювалась на велике безкрає небо, а мотузка і дошка на захопливий атракціон. Гойдалка могла стати ракетою, і щоразу, коли ти піднімався вгору, то здавалось, що ось-ось ти торкнешся хмар. Ця книга занурила мене у спогади про дитинство і нагадала про ті прості речі, які робили щасливою та через які пізнавала цей світ. Пригоди Северина наповнені відчуттям добра, затишку та гумору, після прочитання книжки залишається легка посмішка.

Ілюстраціями хотілося доповнити сюжет і зберегти затишну атмосферу розповіді. Захопливі моменти пригод підсилила ще більш чудернацькими та динамічними картинками, як-от момент де Цапище гойдається на гойдалці так високо, що аж потрапляє в космос. 

Також я показую паралельні історії, яких немає в сюжеті, але які оживляють та доповнюють основні історії, як-от трійко гусей, які з’являються на кількох розворотах, курочки, які полюють на черв’ячків, равлик, який хоче навчитись швидко бігати. Форзаци видання розказують ще одну історію, про маленьку мрію Северина – покататись на велосипеді».

Володимир Рутківський народився у с. Хрестителеве на Черкащині. Навчався в Одеському політехнічному інституті. Друкувався з 1959 року. Автор багатьох романів для дітей, серед яких «Бухтик з тихого затону», «Гості на мітлі», «Щирик зі Змієвої гори», тетралогія «Джури козака Швайки». У 2011 році став лауреатом премії «Книга року ВВС» за двотомний історичний роман «Сині Води». У 2012 році переміг у номінації «Література» Шевченківської премії. Роман «Сторожова застава» було екранізовано, пригодницький фільм-фентезі презентували в 2017 в українських кінотеатрах. Помер автор 31 жовтня 2021 в Одесі.