«Із цією книжкою може вирости ціла родина – від маленького Романа до великого Андрея»
У дзеркальній залі Палацу Потоцьких відбулася презентація книги «Шептицький від А до Я», виданої «Видавництвом Старого Лева». Автори книги - журналістка Галина Терещук, письменниця Оксана Думанська, ілюстратори Творча майстерня «Аґрафка» (Романа Романишин і Андрій Лесів) згадували, як зародилася ідея створення книги та розповідали неймовірні історії, що супроводжували роботу над нею.
«Шептицький від А до Я» - це родинна книга, бо Митрополит відкритий для усіх без винятку: від великого до малого, - почала розмову заступник головного редактора ВСЛ Катерина Міхаліцина. – З цією книжкою може вирости ціла родина – від маленького Романа до великого Андрея. Шептицького, 150-річчя від дня народження якого відзначаємо цьогоріч, неможливо охарактеризувати коротко, обмежити його діяльність однією сферою. Це Митрополит, благодійник, рятівник, меценат, інтелектуал і жартівник, добрий Тато і приклад для багатьох».
Абетковий принцип книги – ідея Галини Терещук. «Якби не колективний розум і талант, то книжки не було б, - каже пані Галина. – Коли я прийшла у ВСЛ з ідеєю, ще не знала, як має виглядати книжка. Митрополита знали із пасторських послань, із книги Кирила Королевського… Тобто книжки про Митрополита написані, але чомусь досі не було видання, яке б наблизило його постать до дітей. Чому цей хлопчик так рано почав молитися, чому підрісши він став монахом? Насправді постать Шептицького є настільки багатогранною, що збереглося багато нерозкритих речей. Наприклад, досі не опубліковані листи, які писала мати Софія Фредро до Романа (ім’я Митрополита Андрея до посвячення). Син їх не читав, листи були надто емоційними. Аж коли Софія померла , за свідченнями очевидців, - перечитав і заплакав. Ці листи збереглися».
«Ця книжка злущила з Митрополита позолоту, - зауважила співавтор книги Оксана Думанська. - Він був унікальною людиною, міг бути дипломатом, банкіром. Завдяки цій книзі діти зрозуміють, що освіта – запорука успіху. І, звичайно, усвідомлять, що три основні чесноти Шептицького – віра, надія, любов. Коли дитина дійде до літери Я, вона вирішить, що для неї означають ці три поняття».
«Мій дідусь виховувався в сиротинці Шептицького і пішов на навчання з протекції Митрополита. Тому для мене це свого роду повернення боргу, - каже Романа Романишин. - У Прилбичах нам відкрилося чимало дверей, які до того були зачинені. Ми балансували між сакральним і світським, аби максимально наблизити Шептицького до людей. Максимум брали з українського іконопису, естетики української. Тут відобразилася галицька періодика ХХ ст., відтворено родинний герб Шептицьких, деталі одягу. Ми у всьому намагалися наблизитися до тієї епохи».
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно