Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.
wishlist
Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.

Ірина Магдиш: «Головне завдання батьків і цієї книжки – показати, що в музеї може бути цікаво»
25 Book Forum розпочався з презентації «Гри в музей» – книжки про прекрасне для тих, хто любить мистецтво або ж хоче дізнатися про нього більше. Авторки видання Наталя Космолінська й Ірина Магдиш та модераторка зустрічі Оля Ренн говорили про те, як же перетворити похід у музей з дитиною на незабутній досвід та як бавитись, спілкуючись про мистецтво. Бо саме книжка «Гра в музей» цікаво та нестандартно розповідає про картини і скульптури, що експонуються у Львівській національній галереї мистецтв ім. Б. Возницького. А ще авторки розповідали про різні цікавинки, що криються на сторінках книжки й сподобаються і малечі, і дорослим.
 
Ірина Магдиш розповіла, що картини, які увійшли до книжки, обирали не за звичними способами: за митцями, роками, темами, сюжетами тощо. «Ми вибирали роботи за критерієм, чи ця картина, її сюжет і техніка будуть цікаві сучасній дитині, яка має різні гаджети, користується інтернетом; чи зможе дитина відчути і сприйняти цю картину так, щоб їй мистецтво було цікавим», – зауважила авторка. Ірина розповіла, що вона та Наталя Космолінська по-різному ставлять до мистецтва. «Так зібралися мистецтвознавиця Наталка, яка казала, що все мистецтво – святе (жартує), і я, яка казала, що є картини, які навіть можна помацати пальчиком – й нічого страшного не станеться».
 
 
На жаль, в багатьох українських музеях нічого не змінюється роками. «Якщо говорити про те, як подають інформацію про мистецтво, то  понад 25 років моєї професійної діяльності пішло на те, щоб навчитися самій і пропагувати писати про мистецтво просто, не ховаючись за терміни чи якісь штампи  про космос душі художника, що зараз трапляється в нашій літературі, – розповідає Наталія Космолінська. – Більшість відвідувачів наших музеїв, навіть з  дуже цікавими експонатами, – це туристи. Львів’яни туди ходять може раз-два за життя. Тому виникла іде написати про музей, художників та їхні картини доступними словами. «Гра в музей» – це такий собі путівник залами Львівської національної галереї мистецтв. З кожного залу ми брали по одній-дві роботи, і не завжди найвідоміші, а ті, що здавалися ключовими для цього стилю, різні за сюжетами, жанрами, техніками».
 
 
Що ж такого у цій книжці, що вона буде цікава і батькам, і дітям? «У книжці багато ігрових моментів, - зауважила модераторка зустрічі, редакторка «Видавництва Старого Лева» Ольга Ренн. – Навіть обкладинка книжки – теж гра: ми пропонуємо відгадати картини, що на ній зображені. А ще я в захваті від того, що в книжці до кожної картини запропоновані ідеї, як можна цікаво пояснити дитині ті чи інші сюжети експонатів. Також у словничку дуже легко й доступно для діток пояснюються певні терміни. Важливо і те, що в книжці розказано про час, коли творив художник: що відбувалося у Львові, в Україні і у світі. Тут є і про перші пошиті джинси, і залізницю, і запуск першого ліфта та про інші важливі події».
 
 
«Я не знаю, чи змінилося щось зараз у школі, але в мій час усі предмети вивчалися окремо, і ніяк не пов’язувалися між собою, - розповіла Ірина Магдиш про свій досвід та ідею створення книжки. – Історія людства вивчалася сегментовано: окремо хімія, література, фізика, історія, географія… Насправді все це відбувалося одночасно. Коли Шевченко писав вірші, Менделєєв винаходив свою систему, а хтось – ще щось інше. І коли пов’язуєш ці факти, то в голові складається ціла картина світу. Тому ми вирішили показати, що відбувалося навколо того чи іншого художника і в час, коли він жив. Щоб митець і його картина не висіла в якомусь вакуумі галереї, а була вписана в історію нашого світу».
 
 
Також авторки розповіли, що до роботи над книжкою були залучені й інші фахівці: з кіно, літератури, музики і подорожей. «Ми попросили цих спеціалістів до кожної картини дати рекомендації: що можна подивитися, яку музику послухати, що пасувала би до конкретного твору мистецтва, яку книжку почитати і куди помандрувати, щоб ліпше зрозуміти цю картину», - пояснила Ірина.
 
«Якщо ваша дитина скаже, що їй не цікаво в цій галереї, то це не дитина винна, - переконана Ірина Магдиш. Авторка розповіла, що у передмові книжки подано кілька рекомендацій, як це змінити й зацікавити малечу поринути у світ мистецтва. – Якщо дитині цікаво дивитися тільки на сходи галереї чи лише на одну картину, то дивіться на сходи чи цю картинку. Не мучте її, може вона не готова до кількагодинних походів у музей. Через якийсь час малеча доросте до споглядання кількох картин чи кількох залів музею. Якщо їй подобається ходити бавитися в музеях в кубики, то ходіть туди і бавтеся. Бо це зафіксує в її голові, що музеї – це цікаво. Головне завдання батьків і цієї книжки – показати, що в музеї може бути цікаво. Вже потім дитина збільшуватиме свої знання про митців, фарби, техніки тощо.  Головне не тягти дітей до галереї насильно, якщо вони цього не хочуть».
 
«Основна ідея цієї книжки, що правила встановлюють самі діти і батьки, – пояснює Оля Ренн. – Тут є цікаві завдання, квести, пропозиції прогулянок, якісь кулінарні цікавинки. Тут чимало ідей, як можна проводити вільний час родиною, дізнаваючись про мистецтво».
 
 
«Я все життя займаюся саме популяризацією мистецтва, – розповіла Наталя Космолінська. – Але була складність, коли починаєш шукати саме фактаж про окремі картини, то написано багато, але написано складно, професійно. Мені як професіоналу цього достатньо. Але розумієш: щоб переповісти це людині, яка не займається історією мистецтва щодня, немає розпрацьованої літератури, ні термінології, ні схем. В останні роки розпочали з’являтися подібні книжки, як «Гра в музей», різного спрямування. Ми більше орієнтувалися на те, чому картина саме така, що спонукало художника, звідки в нього з’явилися ідеї. І виявилося, що катастрофічно мало інформації про картини, які десятиріччями висять в центрі Львова».
 
 
 
 
 

Коментарі

Щоб залишити коментар, необхідно

imageimage