Ірина Лазуткіна: «Ця книжка унікальна тим, що вона розповідає про реальні речі»
Днями у київській книгарні-кав'ярні Старого Лева Ірина Лазуткіна презентувала свою першу книжку для дітей «Єнотик Бо і повітряна куля». На цю історію авторку надихнули заняття з польотів на повітряній кулі та любов до єнотиків. Модерував презентацію письменник Дмитро Лазуткін.
«Єнотик Бо і повітряна куля» – це історія про реалізацію дитячої мрії. Маленький Бо народився єнотиком, і всі його рідні займаються лише полосканням або чимось, що дуже на це схоже. Та одного разу Бо побачив повітряну кулю – і в нього з'явилася мрія. Так він потрапив до школи повітряних пілотів, пережив безліч пригод та врешті реалізував те, чого прагнув.
«Робота над книжкою тривала кілька років. Найскладніше було вигадати цікаву зав’язку для історії, яка б захопила увагу читачів. Вирішила писати дитячу книжку, бо дуже люблю історії для малечі, адже вони подобаються усім – не лише дітям, а й дорослим», – розпочала знайомство із книжкою авторка Ірина Лазуткіна.
Письменниця також сама є пілотом повітряної кулі. Тож на презентації вона розповіла про цікаві факти із повітроплавання: чи літають кулі взимку, і яка саме погода підходить для повітроплавання, чи в кулі є кермо та штурвал, чи є вікові обмеження, щоб бути пілотом повітряної кулі, та чи справді була здійснена навколосвітня подорож на кулі, і хто її реалізував.
Для Ірини повітряні кулі – не лише хобі, а й спорт, вона брала участь у чемпіонаті повітряних куль у Кам’янці-Подільському: «Я була членом екіпажу, і якось виникла одна екстремальна ситуація. Коли ми мали приземлятися, нам сказали сісти на дно кошика, бо буде складна посадка. Куля декілька разів стукнулася об землю. До кошика потрапило багато землі. Але зараз після усього цього зовсім не шкодую, що взяла участь. Повітряні кулі – це краса і водночас пригоди».
Також Ірина Лазуткіна розповіла, чому обрала єнота головним героєм книжки: «Це дуже смішна, дотепна, рухлива та харизматична тваринка. Мені здалося, що писати книжку про іншу тварину немає сенсу. Єнотів бачила декілька разів у житті, у контактному зоопарку зокрема. Мене здивувало, що у зоопарку є спеціальна людина, робота якої – заспокоювати єнотів. Мені якийсь час хотілося завести єнота вдома, але він не дуже гарно поводиться в побуті. Багато чого гризе та бешкетує. Тому я вирішила його поки поселити в книжці».
«У книжці немає негативних персонажів. Мені хотілося, щоб герой самостверджувався завдяки власним вмінням, винахідливості та спритності, а не шляхом нечесної боротьби. У Бо є суперник – бобер, але вони в рівних умовах. У цій історії перемагає той, хто більш вправний у своїй справі», – пояснила авторка.
«Художником цієї книжки є Ростислав Попський. Авторка чекала довгий час, поки він звільниться від інших справ, щоб намалювати ілюстрації до книжки», – додав Дмитро Лазуткін.
«Так, мені дуже давно подобаються роботи Ростислава Попського. А після того, як побачила книжку “Куди відлітають риби”, в мене з'явилася мрія, щоб саме він ілюстрував книжку. Він також любить єнотів і повітряні кулі, тому все склалося якнайкраще», – додала Ірина.
«Ця книжка унікальна тим, що вона розповідає про реальні речі. Фестиваль повітряних куль «Монгольф'єрія» існує насправді, і його може відвідати кожен охочий, школа повітряних пілотів також. І навіть листа зі школи повітряних пілотів можна дочекатися, якщо цього захотіти», – підсумувала авторка.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно