0(800) 501 508
 
Цілодобово
Кошик 0 грн

Новина

по:
В період з:
Ірина Цілик: «Я миттєво «виростаю» зі своїх попередніх творів, як із дитячої сукні»
Катерина Мізіна, Громадське телебачення
 
Дуже складно сказати про Ірину Цілик, чим вона відома більше: фільмами чи оповіданнями. Хоча перший вірш Іра написала ще в дитинстві. «В 9 років я почала писати кумедні, дитячі, пафосні вірші, таку собі громадянську лірику» - каже Ірина. Згодом наприкінці шкільного періоду дівчина обрала собі професію кінорежисера. Із цим пов’язує і перші прозові твори, адже з режисурою прийшла потреба, та і певно бажання, писати сценарії для своїх же фільмів. 
 
Іра довго працювала в рекламі та не знімала власних фільмів, але після паузи, яку Іра з чоловіком та сином пережила в глухому селі, після т.зв. перезавантаження, Іра зняла два короткометражні фільми за власними сценаріями. Один із них був знятий за підтримки Державного агенства з питань кіно. Фільм називається «Помин».
 
Не зважаючи на те, що письменниця та режисерка сама чудово пише сценарії, вважає, що знімати за своїми творами фільми досить складно і мріє знімати та співпрацювати зі сценаристами.
 
«До довгої форми в романі я ще не готова. Хотілося би в один день написати роман, але я страшенно люблю оповідання. Пам’ятаю, як у селі в дитинстві читала. Це були збірки Коцюбинського, Остапа Вишні, Кобилянської. Смак формується з того, що ми читаємо і бачимо з дитинства».
 
Нещодавно Ірина видала нову збірку оповідань, де зібрала нові твори та ті, що вже бачили раніше читачі. В дорослій прозі в письменниці дуже помітний кіностиль, але візуалізувати текст їй вдалося навіть у своїй першій дитячій книжці. «Таке цікаве життя» - дитяча книжечка виникла з гри, в яку бавилася Іра зі своїм сином: писати короткі історії про все, що ми бачимо навколо, заміняючи деякі слова на малюночки.
 
До речі, серед книжок, які придбав на Книжковому Арсеналі Петро Порошенко, була і збірка оповідань Ірини Цілик «Червоні на чорному сліди».
 
 
Вам може бути цікаво
Мій квітучий рік
Таке різне Різдво
Відкладена помста – як особиста релігія
Вірш дня. Остап Сливинський
Як нагодувати диктатора: таємниці кухарів найжорстокіших тиранів ХХ століття
Галина Вдовиченко і Фоззі – про вік, досвід і читачів
stary_lev Стежити
дописів читачів
Коментарі
Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
Опублікувати