0(800) 501 508
 
Цілодобово
Кошик 0 грн

Новина

по:
В період з:
Ілларіон Павлюк: «Головний принцип – не бути нудним»
Учора у київській бібліотеці ім. Т. Шевченка для дітей відбулася презентація другої книжки Ілларіона Павлюка – роману «Танець недоумка». Про наукову фантастику, особистий досвід, драматургію та теми, які найбільше зачіпають автора, спілкувалися разом із модератором події Михайлом Бринихом. Ми занотували для вас декілька цитат.
 
Ілларіон Павлюк:
 
У романі «Танець недоумка» є багато чого від мене. Мій тато був біологом. 
І я з дитинства знаю багато наукових назв жуків і павуків. Науковість фантастики у цьому романі – це вигадана інопланетна система, створена за законами біології. Мав рецензента – журналіста із біологічною освітою. Він допомагав вигадувати певні ходи, щоб не було хиб у контексті цієї науки. Ця лінія прийшла з мого дитинства, а тато дуже любив фантастику і мене навчив її любити. Тому присвятив цю книжку йому.
 
Мені найцікавіше спостерігати за вибором персонажа, думати над тим, як змінюється герой, в якого з'являється зброя, приміром. Я пишу про людину, яка боїться власних страхів. Міркував, якби ця людина опинилася в ситуації, коли всі ці страхи стали реальністю: і саме особливі фантастичні умови нової планети реалістично та водночас фантастично матеріалізують страхи. Фантастика для мене – це спосіб говорити на важливу тему.
 
Мені прикро прощатися з однією героїнею в цій книжці, а саме офіцером безпеки на чужій планеті – Ніколь Вандлик. А зі світом – ні, це ж вигадка, але герої – справжні. Є фантасти, які будують сюжет навколо світу. У мене не зовсім так. Мені цікаві люди. В моїх книжці справжні люди у несправжніх обставинах.
 
 
Для мене головний принцип – не бути нудним. І коли я намагаюся таким не бути, народжуються інші планети та ретродетектив у стилі нуар. 
 
Книга – це класний спосіб розповісти людям щось, що дуже важко зробити в інших форматах. Книга – це тривала розмова. В кіно неможливо щось сказати, а потім зробити паузу – воно стрімко летить далі. Після перегляду хорошого фільму можуть прийти певні усвідомлення. У книзі одним абзацом ж можна повернути до себе читача. Це можливість говорити про дуже глибокі речі. Чому люди коять погані вчинки, але кажуть собі: «Я все ж таки непогана людина»? І це кажуть усі, включно із найжахливішими злочинцями. Чому ми часто переймаємося через те, чого не існує, але це стає причиною поганого настрою і депресії? Моя мета, щоб якомога більше людей думали про такі теми, але щоб їм було водночас цікаво читати мою книгу.
 
 
Михайло Бриних:
 
У фантастиці надзвичайно важливий створений автором світ. Це вкрай важка і скрупульозна робота. Сформувати світ, який є абсолютно вигаданий, але в який можна повірити – дано не кожному. Ці уявні світи мають великий вплив на літературу. Толкін навряд чи б створював світ своїх книг, якби не хотів там залишитися надовго. Я не думаю, що Ілларіон буде повертатися до світу, закладеного у «Танці недоумка», і мені дуже шкода. Цей світ створений дуже майстерно, його хочеться експлуатувати. Поселити туди ще інших героїв, вигадати для них нові пригоди…
 
 
 
 
Вам може бути цікаво
«Острови поміж течій». Де твоя хоробрість, рибалко?
Джуді Муді - детектив
Мінлива хмарність: три зворушливі історії для підлітків і не тільки
Безкоштовна кур`єрська доставка по Львову
З музикою легше: мелодійні книги
Знижки на дитячі книжки до 40%!
stary_lev Стежити
дописів читачів
Коментарі
Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
Опублікувати