0(800) 501 508
 
Цілодобово
Кошик 0 грн

Новина

по:
В період з:
Ібен Акерлі: «Щоб зробити людей ближчими, варто почати з розмови про інклюзію»
Цьогоріч на Книжковий Арсенал завітала зіркова норвезька актриса, письменниця й просто неймовірна жінка Ібен Акерлі, щоби презентувати українським читачам свою книжку «Ларс. LOL» – історію дівчинки, що стає ментором у школі і має опікуватися першокласником Ларсом, у якого синдром Дауна. У центрі сюжету – цей новий досвід школярки, випробування, які за ним стоять, і переживання.
 
 
Розмова, приводом для якої стає поява цієї книжки українською, – йшла про формат менторства та інклюзії в школі, норвезький досвід і українські реалії. А говорила про це Ібен Акерлі з Доржем Бату, автором серії книг «Франческа», головна героїня якої – дівчина з аутизмом. Зібрали для вас найцікавіші цитати Ібен Акерлі з розмови:
 
Щоби робити нас ближчими одне до одного, найперше варто почати говорити про людей з певними особливостями, як-от синдром Дауна, дати можливість їм висловитися, і якщо їхній голос буде почутий – ми зможемо стати більш дружніми й інклюзивними. Адже суспільству важливо усвідомлювати, що це не хвороба, вона не заразна і подібна історія може статися з будь-ким. Звісно, я дивлюся на цю проблему з точки зору письменниці. Але також мають існувати певні політичні рішення, які сприятимуть інтеграції людей з певними особливостями у суспільство.
 
 
Дорж Бату: Дуже важлива тема у цій книжці – це бажання залишатися осторонь. Спілкуючись з людьми із синдромом Дауна чи аутизмом, невідомо чого очікувати. Тому більшість людей намагається триматися якомога далі. Але це ненормальна практика. Адже треба вчитися взаєморозумінню – і не лише з Франечкою чи Ларсом, а й між нами всіма. Бо без взаєморозуміння неможна побудувати кращий світ.
У цій книжці немає прототипів, історія – вигадана. Але щоб її написати, я використала свій досвід роботи як спеціаліста зі соціальної реабілітації. І однією з ключових тем тут стало те, як можна виправити наші помилки – на прикладі ставлення до усіх людей як до рівних.
 
 
Я росла в 90-х роках і у нас було цілком звично, що з нами вчилися діти з різними особливостями. Тому дуже здивувалася, що десь ситуація зовсім інша, і це не є нормою. Я знаю, що тема інклюзії має довгу історію в Норвегії, вона почалася розвиватися значно раніше, ніж в Україні – тягнеться зі 70-х років. Дітей, які були в інтернатах та котрих ховали від світу, почали долучати до навчання у звичайних школах. Загалом процес відбувався схоже до того, як це є зараз в Україні.
 
Дорж Бату: Слід припинити називати людей з певними особливостями хворими, чи навіть інакшими. Вони такі самі, як й всі інші, просто у них є певна особливість чи навіть дар та інші реакції. Наприклад, Франческу може розчулити якесь кошенятко чи те, що ми порухали супутник зв’язку – і нарешті люди можуть подзвонити одне до одного. Люди з синдромом Дауна ширі і відкриті, не можуть брехати, вони дуже сильні. Тобто це рух у дві сторони, і нам теж є чому в них повчитися.
 
Я думаю, самотність – нормальне явище, і взагалі це одне із універсальних почуттів, яке можуть мати усі люди. Як і відчуття інакшості – видимої чи невидимої. Будь-хто може переживати це, і тому ми відчуваємо емпатію до людей, які мають певні, більш видимі, особливості розвитку. Навіть гадаю, нас усіх об’єднує відчуття самотності і бажання бути залученим до чогось. Це ґрунт, на якому ми можемо будувати спільну комунікацію.
 
Говорячи про використання слів даун чи ідіот в контексті образи: так, медичні терміни, як-от синдром Дауна, часто використовують у негативному сенсі. Але я сподіваюся, що далі цього не відбуватиметься і ці слова не матимуть образливого значення. Тому навмисно у назві своєї книжки я використала слово LOL, тобто голосно сміятися, бо воно може мати і позитивне, і негативне сенси. На початку книжки однокласники Ларса цю абревіатуру використовують, щоб сміятися з нього, цькувати. А потім історія розвивається – і Ларс сам починає говорити про те, що так – він смішний, він сміється. Йому вдається перетворити негатив на позитив. І те саме зі словом «особливий».
 
 
Приїзд Ібен Акерлі відбувся за підтримки NORLA та Посольства Норвегії в Україні.
 
Вам може бути цікаво
Бунт – це мій особистий спосіб дорослішання, – Мар’яна Савка
Оксана Забужко: «Ми маємо рабство безпам’яцтва, що виходить із страху розповісти своїм дітям про наші травми»
Мирослав Маринович: Андрей Шептицький був представником майбутнього у своєму часі
Ми недооцінюємо натяків і жестів. Але це теж комунікація, – Марія Титаренко
Олексій Кравчук: «Драматург – посередник між актором і глядачем»
Василь Махно про «Вічний календар»: Це історія без прикрас
stary_lev Стежити
дописів читачів
Коментарі
Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
Опублікувати