«Г’юстоне, у нас проблеми» — складності перекладу «легкої» книжки
Днями на прилавках книгарень з’явилася книжка мегапопулярної польської авторки Катажини Ґрохолі «Г’юстоне, у нас проблеми». Це ідеальний роман-цеглинка для тих, хто хоче на кілька днів розвантажитися і поринути у легкий, іронічний, життєвий текст. Головний герой книги Єремія – чоловік, якому за тридцять і в якого у житті щось пішло не так, – природньо, без поспіху описує своє холостяцьке життя у Варшаві; важко здогадатися, що його роздуми сконструйовані жінкою.
Ми поговорили з перекладачкою Наталкою Сняданко про те, як їй працювалося з текстом і чому перекладати «легкі» романи буває складно.
Спілкувалася Анна Луцюк, event-менеджерка «Видавництва Старого Лева».
***
АЛ: Наталко, список ваших перекладів різноманітний: романи нобелівських лауреатів, світова класика і белетристика. Що складніше перекладати: класичну літературу чи масове чтиво?
НС: Масова література може легко читатися, можливо, навіть іноді легко пишеться, але перекладається непросто. Особливістю текстів Катажини Ґрохолі, яка вирізняє її з цілого ряду інших авторок та письменників цього жанру, є насамперед іронічність. А іронію завжди важко перекладати, особливо таку, як у Ґрохолі, що базується на грі слів. У тексті надзвичайно багато розмовної лексики, є специфіка мови головного персонажа і його оточення (Єремія був кінооператором). Складності перекладу класики і масової літератури – різні, але перекладацька праця важка в обох випадках.
Наталка Сняданко; фото – Женя Перуцька.
АЛ: Єремія, головний персонаж книжки, мені здався об’ємним, реальним, незважаючи на те, що його голос сконструювала жінка. Вам взагалі вдалося «порозумітися» з героєм? Що подобалося, а що дратувало в ньому?
НС: Цілком погоджуюся, що головний персонаж добре виписаний і розкривається та еволюціонує у процесі читання. На початку його сексизм і обмеженість мене дуже дратували. Але поступово ставало зрозуміло, що це лише маска, реакція на травму, образу. Виникало співчуття до героя, а згодом, коли почали розкриватися і позитивні риси характеру Єремії, то з’явилася симпатія.
АЛ: Коли потребували консультації щодо якогось моменту в перекладі, хто допомагав: ґуґл, друзі, авторка? З ким найчастіше довелося радитися?
НС: Таких моментів було чимало. Коли не допомагав ґуґл, то зверталася до друзів – як до українських, скажімо, коли треба було перекласти терміни, пов’язані з кінооператорською роботою героя, так і до польських, коли ішлося про переклад сленгових фраз, яких немає у словниках. Але це звичайна перекладацька рутина. Без консультацій не обходиться жодна сторінка.
АЛ: Як вважаєте, в чому секрет успіху популярності Катажини Ґрохолі? Її часто називають польською Гелен Філдінґ, чи є в сучукрліті наша Ґрохоля, людина, що пише іронічно про буденне?
НС: Героями і героїнями прози як Ґрохолі, так і Філдінґ є сучасні тридцятирічні. Про них цікаво читати відразу кільком поколінням – тим, що тільки мріють стати незалежними і успішними, і тим, хто, читаючи, згадує власну молодість. Такі герої уже не настільки «одновимірні», як діти чи підлітки, у них є життєвий досвід, пережиті травми чи навіть трагедії. Але ще немає трагізму старості, близького кінця, безпомічності і страху перед хворобами, смертю. Це позитивна, легка література. До того ж цікаво написана динамічною та іронічною сучасною мовою. Ну і гумор в усі часи добре сприймається.
НС: Жанрова проза в Україні все ще перебуває на етапі становлення у порівнянні із Польщею, але вже маємо своїх популярних авторок і авторів масового жанру: Ірен Роздобудько, Люко Дашвар, Дорж Бату, Надійка Гербіш та ін.
АЛ: Коли перекладаєте книжку, чи уявляєте читача? Кому заімпонує роман «Г’юстоне, у нас проблеми»?
НС: Думаю, ця книга доволі універсальна. Авторка написала про проблеми стосунків у типовому ключі «жіночого роману», але у центрі сюжету – чоловік. Імовірно, що читати буде цікаво як тим, хто цікавиться жанром жіночого роману взагалі, так і тим, хто зацікавиться саме «чоловічою» перспективою. Це хороша книга, аби відволіктися від власних буденних проблем і зануритися у світ тридцятирічного кінооператора у період життєвої кризи, постраждати разом із ним і дочитати до ... несподіваного завершення.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно