Генрі Марш: Геополітична боротьба ставить перед Україною завдання охорони здоров`я
Today Ukraine, фото - Генрі Марш на Майдані під час Революції Гідності
Погляд на Україну сьогодні: провідний британський нейрохірург Генрі Марш з любов`ю до України говорить про надію та завдання, що чекають на нас. Прочитати книгу Марша «Історії про життя, смерть і нейрохірургію» в українському перекладі від ВСЛ можна буде вже на початку вересня!
***
Коли я вперше відвідав Україну 1992 року, я побачив, що їхня медицина в жахливому стані. До цього призвела зруйнована економіка – один із наслідків розпаду Радянського Союзу. Свою роль зіграло й те, що СРСР на багато років відставав від Заходу в питаннях охорони здоров`я. Я швидко зрозумів, що Україна є дуже важливою країною – вона балансує між Європою і Росією, є вододілом між двома кардинально різними моделями історичного розвитку, одна з яких тяжіє до автократії (що після приходу капіталізму сьогодні приймає форму клептократії), а інша – ставить в основу права людини і закон.
Протягом вже 23 років у вільний час я працюю в Україні на громадських засадах. Під час роботи з моїм колегою, українським нейрохірургом Ігорем Курілцем, я відчув наявність конфлікту: успіх у лікуванні пацієнтів, залучення нового устаткування, навчання викликали лютий опір з боку колег-суперників. Це була постійна боротьба, лікар Курілець то впевнено підтримував мене, то засуджував. Зрештою, він відмовився від роботи у державній лікарні, де ми починали працювати, щоб заснувати власну нейрохірургічну практику.
Прогрес був повільним та нерівномірним, але він був досягнутий, як тільки економічна та політична ситуація в Україні змінилась. Хоча країну і досі турбує багато історичних проблем, корупція та конфлікти, гірке розчарування у Помаранчевій революції, яка заклала основу для злочинного режиму правління Януковича.
В Англії моє захоплення і любов до України не підтримувала більшість людей до недавнього часу; це ексцентрично та досить загадково, але зараз, у період війни на кордоні України та Росії, зростає войовничий націоналізм, і це дає більше розуміння для людей. Тож я можу стверджувати, що відчуваю себе більш впевнено. Я добре знаю, і можу аргументувати, що праві й неправі обидві сторони. Що відмінності між східною і західною Україною глибокі й справді явні, і що українське суспільство залишається дуже корумпованим без незалежної судової влади і верховенства закону - це «буржуазні вигадки», що є істинним ґрунтом вільного суспільства і що так високо цінуються багатьма росіянами, які побудували собі будинки і відкрили банківські рахунки в Лондоні.
Апологети Путіна на Заході, які вважають себе реалістами (хоча дехто зарахував би їх до ленінської категорії «корисних ідіотів»), стверджують, що Захід (і зокрема НАТО) не мають стосунку до України й повинен залишити її в російській «сфері інтересів». Європейський проект хорошого уряду і миру відкидає сумніви щодо військової потужності НАТО, що уже є вираженням американської гегемонії й тріумфу, а відтак принижує Росію.
У мене немає відповіді на питання, як вирішити ці жахливі проблеми, уникнути страшних політичних вбивств чи військових маневрів із використанням ядерних ракет. Моя мати була біженкою з нацистської Німеччини, і тут важко не проводити паралелей з минулим. Я боюсь за майбутнє, але принаймні я маю щастя бути лікарем, і ставлюся до усіх людей, незалежно від їхньої раси, національності чи політичних переконань згідно з правилами медичної етики. Я повернуся в Україну наступного місяця, працюватиму з моїми колегами. І, як завжди, я ніколи не вгадаю, що на мене там чекатиме крім довгої черги пацієнтів, які потребують допомоги, адже ніщо не дається легко в Україні.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно