Книжка короткої прози Артура Дроня «Гемінґвей нічого не знає», що побачила світ у Видавництві Старого Лева, вийшла литовською мовою під назвою Hemingvėjus nieko nežino. Видання опублікувало Lietuvos rašytojų sąjungos leidykla — видавництво Спілки письменників Литви, а переклад здійснила Доната Рінкевічене.

«Гемінґвей нічого не знає» — дебютна прозова книжка письменника та ветерана Артура Дроня, написана на основі його досвіду російсько-української війни. Це короткі тексти про військове братерство, віру, любов, втрати й людей, чиї життя назавжди змінила війна. Автор працював над книжкою, зокрема, під час лікування після важкого поранення.

Цікаво, що Доната Рінкевічене переклала «Гемінґвей нічого не знає» ще до того, як для книжки знайшлося литовське видавництво. У розмові з «Читомо» перекладачка розповіла, що доповнила текст примітками, які допоможуть литовським читачам краще зрозуміти українські культурні контексти — зокрема згадки про Дзідзьо, Леся Подерв’янського, будинок «Слово» та інші реалії.

Увесь прибуток від продажу литовського видання «Гемінґвей нічого не знає» буде спрямовано організації Blue/Yellow, яка підтримує українських військових. Вихід книжки також відбувся за підтримки програми перекладів української літератури Translate Ukraine.

У жовтні 2026 року Артур Дронь відвідав Литву, де презентував свою прозову книжку. Литовські читачі вже знайомі з творчістю письменника завдяки поетичній збірці «Тут були ми», що раніше вийшла у видавництві Baziliskas під назвою «Čia buvome Mes».

Литовський переклад став частиною міжнародного шляху «Гемінґвей нічого не знає»: права на видання книжки придбали видавці з різних країн, зокрема Великої Британії, Швеції, Бразилії, Польщі та Словаччини.

Наразі Доната Рінкевічене працює над перекладом ще однієї книжки Артура Дроня — «Лікарня Святого Пантелеймона», яка завершує його воєнну трилогію.

До слова, майже одночасно з книжкою Артура Дроня в Литві побачили світ ще два українські видання в перекладі Донати Рінкевічене — «Катананхе» Софії Андрухович та «Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка.