0(800) 501 508
 
Цілодобово
Кошик 0 грн

Новина

по:
В період з:
Фоззі: «Технології стрибають вверх, а медіа грають на пониження»
Нова прозова книжка Фоззі, що побачила світ у Видавництві Старого Лева, має трохи загадкову і не дуже прозору назву «Червоні хащі». Насправді це назва такого собі села на Черкащині, де розташувався один із не дуже веселих українських будинків для літніх людей. Оповідач книжки, колишній шкільний учитель, потрапляє сюди, але не лише для того, щоб познайомитися з усіма «приколами» таких установ, а й щоб відчути, як у несприятливих умовах «прориває» сила волі й доброта. Хай герої «Червоних хащів» здебільшого люди малорухомі, книжка вийшла драйвова і що ближче до фіналу, то гостросюжетніша. Кілька слів самого Фоззі про його новий роман – спеціально для Yakaboo.
 
Олег Коцарев, Yakaboo
 
Одна з головних тем «Червоних хащів» – зустріч людини зі старістю та з усіма слабкостями, притаманними цьому віку. На тлі загальних «ейджистських» тенденцій наших інформаційних потоків, де в тренді й моді відфотошоплена молодість і псевдоскандинавський затишок, написати таке – це вже трохи виклик. Що навело саме на таку тему?
 
Я написав в книжці, чи то в інтро, чи то в аутро, що якось лежав з футбольною травмою в лікарні, і до мене в палату на звук трансляції заїхав дідусь на візку. Він подивився зі мною гру по телевізору і поїхав до своєї палати. Спати тоді не вдавалось, от я й почав уявляти, як йому живеться. Науявляв тоді сценарний план книжки, яку згодом і написав. Була головна ідея персонажів – дожити до чемпіонату світу, а потім усе якось зібралося в те, що вийшло.
 
А яка ваша «ідеальна модель» перебування у літньому віці?
 
Доживемо – побачимо. Особисто я планую вічно грати музику і гратися у футбол. А які вже на це вищі плани, не в курсі.
 
Чи є в героїв «Червоних хащів» реальні прототипи?
 
Ні. Той дідусь, що заїхав на футбол, був трошечки схожий на Брежнєва. Це єдине, що я взяв. А реальний головний герой, Йосип – збірка з різних реальних людей, яких я в коктейлі змішав.
 
Чому для місця дії було обрано саме Черкащину?
 
Я завжди намагаюся писати про місця і міста, в яких особисто жив. Але тут хотілося їх розмістити дуже глибоко і далеко від трас. Ще й так, щоб і мова, і вимова виглядали реалістично, щоби я не прибрехав. Ми багато років відпочиваємо в селі Бучак Черкаської області, от я і вирішив десь в тих краях їх і оселити.
 
Я вже згадав про бажання активної частини суспільства «відвернутися» від старості (за аналогією до «не помічати війни»). А як щодо теми матеріального і морального становища соціальних закладів – будинків пристарілих, інтернатів, дитячих будинків тощо? Що має відбутися, щоб суспільство всерйоз звернуло увагу на цю тему?
 
У суспільства мають дійти до цього руки, чим міцніша економіка – тим більше шансів на нові соціальні споруди і витрати. Я, коли готувався до написання, розпитував у волонтерів про будинки пристарілих – жахливі історії, звичайно. 
 
 
Ви пишете про парадокс неочікувано великих ресурсів доброти і сили в озлоблених і побитих життям людях. Звідки вони, ці ресурси, беруться?
 
Тому що вища сила (можемо називати її Богом) існує скрізь, навіть у Хащах. І вона щиро допоможе тим, хто раптом знов відчує бажання жити. Ну, мені так здається.
 
Чи легко вам як людині глибоко футбольній було виводити головним героєм чоловіка, глибоко байдужого до футболу, персонажа, який лише під кінець ним перейнявся?
 
А він і не є головним героєм, він радше оповідач і моральний фільтр. Такий собі закадровий голос. Якби вони всі жваво цікавилися футболом, це була б історія на дві сторінки. Для інстаграму.
 
Яскраві діалоги – одна з приємних рис вашого роману. Любите брати їх із життя чи конструювати самотужки?
 
Це треба любити, мабуть. Стоїш в черзі, алкаші лаються, ти щось записав, через кілька років стало в нагоді. Люблю живі діалоги.
 
На моє враження, проза Фоззі переважно досить стрімка, сюжетна, а тексти пісень більшою мірою «заточені» на мовну гру, деколи на медитацію. Це – як права і ліва рука? Зміна діапазону задля різноманітності?
 
Мені здавалося, що й тексти наших пісень здебільшого сюжетні. Ну, я вважаю їх сюжетними. Що в пісні, що в казці, що в оповіданні є герой і є певні події, які ти вигадав. Далі треба розповісти цю історію, бо муляє. Є маленькі історії, якраз для пісень, є – більші.
 
 
Я не помиляюся, що «Червоні хащі» – перша ваша «доросла» прозова книжка, написана українською?
 
Оскільки я не сприймаю «Гупала» як дитячу книжку, то друга. Я і для збірки «ДНК» свою главу збирався українською писати, але Жадан сказав, що треба зберегти баланс. Проблем особливих не було. Ну, в мене. Були потім розбіжності з редактором, Назаром Федораком, бо йому хотілося більш правильної української, а я жадав розмовних форм. Я вважаю, що мова жива, поки вона змінюється і має багато привабливих діалектів. Сіль – саме в них.
 
Принагідно доведеться запитати, яке ваше бачення адекватної для нашої країни мовної політики?
 
Нічого нового не скажу: українізацією УРСР треба займатися російською мовою, бажано – з московським прононсом. Фазу «мова зникає» країна подолала, української більшає. Але, якщо раніше головний акцент на освіті робили, зараз треба більше україномовного розважального контенту, бо діти дивляться відоси з тундри, все це дається взнаки.
 
А культурна політика? Які враження від попередніх п’яти років – епохи, яка минає?
 
По кіно ніби позитивні зміни, музики теж більшає, тут квоти працюють. Може, вона й занадто форматна здебільшого, але якщо ми не будемо закривати попит своїм Воронежем, швидко повернеться ворожий Воронеж.
 
Як протистояти «ультрапопулізму»? Чи це те саме, що «протистояти попсі»? Часом мені згадується несподівана спільна пісня «ТНМК» та «Віа Гра» «Нет ничего хуже»…
 
Це глобальний тренд. Були великі сподівання на інтернет, на те, що людство швидко подорослішає. Але технології стрибають вверх, а медіа грають на пониження, ближче до потреб. Скрізь в усьому Кардаш’ян.
 
 
До речі, чи поділитеся якимись цікавими новинами чи анонсами з життя «ТНМК»?
 
У нас 28 серпня найбільший сольний концерт з симфонічним оркестром, на Арт-Платформі. Всі сили туди. І новий матеріал намацуємо. 
 
А що нового варто очікувати ближчим часом від письменника Фоззі?
 
Я кілька разів збирався зміцнювати хобі, зараз хочу писати сценарії для серіалів, так самому цікавіше. Але, якщо зрозумію, що ідею треба буде пропускати через «ухудшайзер», може, й напишу у вигляді книги.
 
Вам може бути цікаво
Даруємо знижку на три книжки тижня про кота Сплета!
Я і Конституція: навіщо потрібні уряд та парламент?
Будь еко: книжки для екологічно свідомого виховання дітей
Арундаті Рой про «Бог дрібниць» та «Міністерство граничного щастя»
Мистецтво стратегії. Путівник до успіху в житті та бізнесі від експертів теорії гри
Нейлбафф Баррі Дж.
stary_lev Стежити
дописів читачів
Коментарі
Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
Опублікувати