0(800) 501 508
 
Цілодобово
Кошик 0 грн

Новина

по:
В період з:
Форум видавців: 10 новинок, на які варто чекати

Олександр Стукало, LB.ua

 Форум видавців у Львові – одна з двох найбільших книжкових подій року. Часто туди йдуть, до пуття не знаючи, що купувати, а виходять, так нічого й не купивши. Ми вирішили спростити життя тим, хто ще не визначився, і склали свій список. Десять описів десяти хороших книжок для дітей і дорослих врятують читачів від сум’яття.

1. Діти й техніка – Мартін Содомка, «Як змайструвати літак», Видавництво Старого Лева

Чеський дизайнер, графік та ілюстратор Мартін Содомка вирішив писати про те, на чому розуміється, – про техніку. Він вигадав трьох героїв – горобця Зилу, пацюка Арні й жабуна Крістіана – поселив їх на звалищі біля майстерень і доручив просто й зрозуміло пояснити дітям, як влаштовані колеса, підвіски, зчеплення, гальма, кермо – словом, усе те, що бачиш, але, можливо, поки не до кінця розумієш.

Щоб не вдаватися в регулярні й нескінченні конфлікти з дизайнерами та верстальниками, Содомка сам намалював те, про що пояснив. Хотів енциклопедичне видання, а вийшла цікавезна історія, не те що з мораллю – з інструктажем! Читаєш, розбираєшся, слідкуєш за мальованими поясненнями – і в кінці вже можеш утерти носа дорослим, козиряючи новою термінологією. Хіба не цього хочуть у певному віці всі діти?

Першу книжку серії – «Як змайструвати автомобіль» – автор приїздив презентувати на «Книжковий арсенал». Зрозумівши, що тутешні діти (а з ними й дорослі) скучили за стислими цікавими мануалами, чех приїздить на Форум із другою. У планах – третя, про те, як збудувати будинок.

Коли і де:

11 вересня: 12:00 – зустріч з Мартіном Содомкою в Львівській центральній бібліотеці для дітей (тут і далі – розклад за програмою Форуму, в якій можливі зміни – відслідковуйте їх, будь ласка, на офіційному сайті, – прим. ред.); 15:00 – майстер-клас в "Основній читальні" Національного музею у Львові ім. Шептицького; 18:00 – автограф-сесія в Книгарні Старого Лева.

12 вересня: 11:00 – арт-сніданок – зустріч ілюстратора з ілюстраторами в "Щось цікаве", 13:00 – автограф-сесія на 6-му стенді в Палаці мистецтв, 15:00 – зустріч з чеським ілюстратором-письменником-інженером Мартіном Содомкою в Білій залі театру "Воскресіння".

2. Діти й мистецтво – Франсуаза Барб-Ґалль, «Як розмовляти з дітьми про мистецтво», ВСЛ

Франсуаза Барб-Ґалль – консультант Міністерства освіти Франції. Багато років вона організовувала зустрічі з дітьми в національних музеях і зрештою написала книжку для тих, кому «боязко у світі живопису», насамперед для дітей різних вікових груп (матеріал поділено на секції 5-7, 8-10 і 11-13 років).

У короткому вступі авторка дає кілька важливих порад, до яких варто прислухатися, ідучи з малими на екскурсію: що можна робити, а що не слід, про що варто казати, а до чого дитина й сама залюбки додумається. Ключові полотна світового живопису супроводжуються можливими запитаннями дітей різного віку. На кожне авторка дає коротку змістовну відповідь. З одного боку, «Як розмовляти з дітьми про мистецтво» – це мистецька шпаргалка для батьків, а з іншого – дорослим теж інколи хочеться простих запитань і відповідей. Франсуаза Барб-Ґалль написала вже багато, й серед її доробку є «суто дорослі» книжки, але поки їх не переклали, чому б не почати з того, що є?

Коли і де:

10 вересня: 12:00 – зустріч з мистецтвознавцем, письменницею Франсуазою Барб-Галль (Франція) на тему "Як розмовляти з дітьми про мистецтво: практичні поради бібліотекарям" (Львівська обласна бібліотека для дітей); 16:00 – автограф-сесія в книгарні Старого Лева;

11 вересня: 11:00 – прес-сніданок в ресторації "Масони"; 13:00 – майстер-клас для дітей, обговорення картин за методикою "Як розмовляти з дітьми про мистецтво?" в "Основній читальні" Національного музею ім. Шептицького; 15:00 – автограф-сесія на 6-му стенді Палацу мистецтв; 18:00 – зустріч, презентація книги в театрі ім. Леся Курбаса.

3. Англійська драматургія – Том Стоппард, «Розенкранц і Ґільденстерн мертві», Discursus

Молоде українське видавництво представляє переклад українською двох п’єс британського драматурга, сценариста й режисера Тома Стоппарда (1937). «Розенкранц і Ґільденстерн мертві» (1966) – це варіація на шекспірівську тему, в якій на передній план виступають другорядні персонажі «Гамлета», шкільні друзі данського принца Розенкранц і Ґільденстерн. Вони підкидають монетку, дивляться виставу й без угаву говорять один з одним, поки за лаштунками відбуваються події, про які всім відомо ще зі школи. Точнісінько так само, як відомо, чим закінчить Гамлет, відомо й про двох приятелів. Класичних кінцівок класичних п’єс Стоппард не чіпає. Він лише зміщує фокус.

Друга п’єса у збірці – «Після Маґріта» (1971). Подружня пара вертається з виставки картин Маґрітта й несподівано втрапляє у халепу. Наступного дня в їхній квартирі постійно гасне світло, вони розбираються з лампочками, відповідають на запитання поліцейського Холмса й намагаються зрозуміти, що ж трапилося вчора. У зв’язку з цією п’єсою можна згадати про творчість Йонеско – а можна й не згадувати. Абсурд скрізь, життя без нього прісне. Така мораль.

Коли і де:

11 вересня: 16:00 – читання п'єси «Розенкранц і Ґільденстерн мертві» за участю Івана Непокори і Сергія Проскурні на Камерній сцені Львівського драматичного театру ім. Лесі Українки.

4. Ще одна спроба зрозуміти росіян – Ганс Боланд, «Моя російська душа», Видавництво Жупанського

Ганс Боланд народився 1951 року в Джакарті, жив і вчився в Нідерландах, 1983 року захистив докторську про поезію Анни Ахматової, переклав голландською Пушкіна, Достоєвського, Ахматову, Шаламова та інших. «Моя російська душа» – це книжка про стосунки автора з Росією, з усім, із чого, на думку росіян, і складається «загадкова російська душа». Тридцятип’ятирічний досвід дає право голландцеві робити якісь іронічні узагальнення й шукати відповіді на «прокляті запитання», не вдаючись до фірмового слов’янського пафосу. «А що, Бог вирішив створити для російського народу іншу душу, ніж для голландського?» - примружившись, питає Боланд.

Про країну, яка шокує, травмує і дивує, українці ніколи не стомляться читати й писати. У перерві між читанням і письмом можна глянути, як це виходить у інших.

Коли і де:

11 вересня: 16:00 – презентація книжки "Моя російська душа" в Дзеркальній залі Палацу Потоцьких.

5. Порнографія без порнографії – Вітольд Ґомбрович, «Порнографія», ВСЛ

Ґомбрович українському читачеві вже відкривався й удоступнювався – і через «Щоденник», і через химерну «Фердидурке» – тож його навряд чи можна назвати незнаним автором: той, хто хотів, дізнався.

«Порнографія» (1960) – черговий фрагмент класичної польської літератури двадцятого століття, чуттєвої, сюжетної й неоднозначної. Двоє знайомців зі світу мистецтва, Фридерик і Вітольд (може, гомосексуали, а може, й ні) на тлі подій Другої світової війни виїжджають у село, до Вітольдового знайомого й там зустрічають підлітків Кароля і Геню (може, у стосунках, а може, й ні). Старші знайомці захоплено спостерігають за особистими перипетіями молоді, насолоджуючись чужою молодістю й тілесністю, добачаючи у юнацьких іграх те, чого там, може, й нема, але, безумовно, те, що обоє хочуть побачити. З ігор і чуттєвості зринає сюжет з кількома вбивствами (а куди без них у війну). Його порнографія – це передусім оголеність почуттів, оголеність почуттів, викликаних почуттями, – десь так, як у набоковській «Лоліті», написаній приблизно в той самий час.

Коли і де:

11 вересня: 19:00 – презентація українського видання роману "Порнографія" Вітольда Ґомбровича за участю Андрія Бондаря, Романа Малиновського, Олександра Гриценко, Катерини Міхаліциної в Чорному залі театру "Воскресіння".

6. Вічне повернення дев’яностих – Владислав Івченко, «Як не сумували Суми», Темпора

Владислава Івченка вже можна назвати автором, відомим у певних колах. Щоправда, досі він писав художню детективну літературу. «Як не сумували Суми» - книжка іншого ґатунку. Це заснована на особистих спогадах і свідченнях картина дев’яностих років в окремо взятому обласному центрі, друга з серії «Ліхіє дев’яності». Для створення такої «ностальгійно-фактової» літератури автор, сам колишній журналіст, брав інтерв’ю в представників різних прошарків населення, професій і станів. Усі вони двадцять років тому жили інакше, були молодшими й училися жити – кожен на свій лад. У всіх лишилися спогади, фрагменти яких і творять цілісну картину тої епохи – повсюдно однакової, але, як виявляється після прочитання таких книжок, дуже різної. Зараз багато хто каже, що дев’яності поволі повертаються. Саме час згадати, якими вони були.

Коли і де:

12 вересня: 15:00 – зустріч "Дев'яності у Сумах" за участю Владислава Івченка в Пороховій вежі; 16:30 – зустріч на тему "Перший великий український роман про нову війну" в Книгарні Є.

7. Спогади нейрохірурга – Генрі Марш, «Історії про життя, смерть і нейрохірургію», ВСЛ

Генрі Марша в Україні знають. Усесвітньовідомий нейрохірург провів тут багато операцій на мозку, стояв на Майдані, а тепер з’явиться на Форумі як один із ключових гостей. Про нього зняли два фільми (зокрема, «Англійський хірург» про медичну співпрацю Генрі Марша та українця Ігоря Курильця, що почалася далекого 1992-го, про їхні спільні київські консультації та операції), він отримав багато професійних нагород. Книжку він присвятив дружині.

У ній – історії про медичну етику, про вплив і важливість обладнання та стану лікарняних палат на одужання пацієнтів, про те, як це – мати справу з найважливішим і найфіліграннішим людським органом (а також про те, як мати справу з застарілим обладнанням, коли ти оперуєш найфілігранніший людський орган). Для «Видавництва Старого Лева» книжку Марша переклав нейрохірург Андрій Мизак.

Коли і де:

10 вересня: 16:00 – семінар Генрі Марша"Тягар вибору між правдою і надією" в конференц-залі філософсько-богословського факультету Українського католицького університету;

11 вересня: 17:00 – презентація книги в театрі ім. Леся Курбаса;

12 вересня: 11:00 – автограф-сесія на 6-му стенді Палацу Потоцьких; 13:00 – автограф-сесія в Книгарні Старого Лева.

8. Релігія і зброя – Ізраель Шахак, Нортон Мезвінскі, «Юдейський фундаменталізм в Ізраїлі», Темпора

Двоє єврейських науковців написали докладну й відносно нескладну книжку про ультраправі релігійні рухи в Ізраїлі, про історичні витоки цих рухів та про їхній вплив на сучасну історію країни. У передмові Нортон Мезвінскі каже, що міжнародні ЗМІ регулярно перекручують і опускають важливі подробиці, пишучи про юдейський релігійний фундаменталізм (без нього не обійтися, скажімо, коли йдеться про вічний арабсько-ізраїльський конфлікт).

Коректної інформації про витоки й природу конфліктів досі бракує, тому Шахак і Мезвінскі підійшли до справи виважено і ґрунтовно. Вони описали те, в чому вбачають найбільшу перешкоду для миру, те, про що знають із перших рук. Вони підкріпили факти цитатами з ключових фундаменталістських видань. Вони, зрештою, пояснили, за що й чому вбили колишнього прем’єр-міністра Іцхака Рабіна (і описали вбивцю в термінах релігії та віри). Ізраїль лишається неспокійним, тому такі книжки завжди на часі.

9. Англійський роман – Мюріел Спарк, «Помічники та підбурювачі», Discursus

Роман класика британської літератури, дами Мюріел Спарк (1918-2006), який вона написала 2000 року, виходить в українському перекладі й стає першим перекладеним українською романом Спарк.

Сюжет такий. Гільдеґард Лукас, психіатр-самоук, змінила ім’я й осіла на бульварі Сен-Жермен. Забувши про колишню біографію (раніше вона була стигматиком і «зціляла» людей), вона бере по півтори тисячі доларів за сорок п’ять хвилин, протягом яких ділиться оповідками з життя. Перед нею з’являється двоє пацієнтів, кожен із яких вважає себе лордом Луканом (реальна історична особа, британський дворянин, якого звинувачували в убивстві, втік, досі не знайдено). Лікарка з сумнівним минулим намагається дізнатися, який із Луканів справжній, а ті двоє, своєю чергою, погрожують заявити на лікарку в Інтерпол. Детективне тло й хороший англійський гумор, перевірений часом, – саме те, чого інколи так бракує.

Коли і де:

11 вересня: 17:00 – читання і презентація Мюріел Спарк "Помічники та підбурювачі" та Семюел Беккет -"Мерсьє та Камьє" за участю Богдани Неборак і Івана Непокори в "Меделіні".

10. Поет – Василь Стус, «Небо. Кручі. Провалля. Вода», ВСЛ

Настав час для чергового Стусового вибраного – і Видавництво Старого Лева нам його видає. Що можна сказати про Стуса, аби було зрозуміло, що книжку можна й треба брати, бо наступного разу вибране вийде не скоро? Його висували на Нобелівську премію, але він до неї фізично не дожив, бо останні п’ять років життя сидів у таборах. Він перекладав Ґете, Рільке, Целана, Кіплінга, Лорку, Рембо й Мопассана. Його вірші якнайдалі відійшли від шістдесятництва з усім тим, за що ми не любимо шістдесятництво в поезії, – тому їх сміливо можна радити всім, хто не любить про вербу, калину і сльози. Можна радити, коли хочеться показати, яким шляхом ішла поезія, коли їй було видно європейські орієнтири. Навіть з-за в’язничних мурів.

Коли і де:

12 вересня: 19:30 – презентація книги в Білому залі театру "Воскресіння" за участю Мар'яни Савки і Дмитра Стуса.

Вам може бути цікаво
Даруємо знижку на книжку тижня: «Never stop»
Феномен Ульфа Старка
«Розарій» Анни Малігон. Вервечка битого скла
Тиждень Ульфа Старка
Топ-5 від Богдана Коломійчука: книжки, музика, кіно
Проза, таки проза: роман Василя Махна «Вічний календар»
stary_lev Стежити
дописів читачів
Коментарі
Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
Опублікувати