Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.
wishlist
Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.

Флешмоб #КоханняДоЧитання. Підсумки!
Сьогодні станеться безпрецедентна подія – ми цитуватимемо вас, наших улюблених читачів! Флешмоб #КоханняДоЧитання об’єднав нас, любителів книг, дозволив ділитися найпотаємнішими мріями та зізнаватися у коханні до читання :) Щиро дякуємо кожному, хто грав разом з нами, це було незабутньо! Настав час роздавати подарунки та згадати найцікавіші вислови учасників флешмобу. 
 
Подарунки від Старого Лева:
 
Olga Denisyuk – за розлогі та влучні думки, за актуальність та постійність – «Коли ще звірі говорили» Івана Франка з автографом ілюстраторки Валерії Соколової;
Irinka Marchuk – за неперевершене почуття гумору – «Політ золотої мушки» Богдана Волошина; 
Софія Голько – за віру у дива – «Дочка чарівниць» Дороти Тераковської;
Maria Gudz – за віру у реальність – «Сузір’я курки» Софії Андрухович та Мар’яни Прохасько з автографами авторок; 
Олеся Тимощук – за любов до старих світів – «Корнелія» Надії Мориквас з автографом авторки;
Ksenia Bliznets – за вміння читати книгу під назвою «Життя» – «36 і 6 котів» Галини Вдовиченко з автографом авторки для родинних вечорів. 
 
Набори подарункових листівок від художників Старого Лева отримають: Дмитро Деркач, Anna Besedina, Ivga Zaverach, Анастасія Єфремова та Лідія Кузьменко.  
 
Нагадаємо, що кожного ранку об 11:00 протягом усього жовтня на сторінці видавництва з’являлося «книжкове» питання. Ми відповідали на нього у коментарях, дізнавалися більше про нашу понад 40-тисячну спільноту, ділилися своїми «книжковими» таємницями. Сьогодні ми можемо опублікувати лише маленьку частину ваших відповідей, але кожен з коментарів для нас неймовірно цінний та цікавий! Насолоджуймось :)
 
 
Maria Gudz: Читання - це як подорож, тільки тобі не потрібно ні візи, ні великих коштів, обираєш книгу і вирушаєш у мандри, де ти знайдеш друзів, зазирнеш у їхні життя, отримаєш нові знання та ідеї, розшириш горизонти свого інтелекту та фантазії, відпочинеш, врешті-решт :) не уявляю і дня без прочитаних кількох сторінок. Були моменти, що чоловік навіть ревнував до книжок)))
 
Олена Сочнєва: Читання для мене як наркотик. Просто не можеш втриматися, щоб не отримати чергову порцію задоволення. Книги приводять до звикання. І в якусь мить розумієш, що без неї не житимеш повноцінно.
 
 
Hanna Havrilyuk: Маховик часу з «Гаррі Поттера» (круто бути у двох місцях одночасно), чарівні туфельки з «Чарівник Країни Оз» (миттєва телепортація, на цьому можна добре підзаробити та й світ побачити) та дзеркальце з «Білосніжки» (щоб знати де є милий мій, рум'яний, та що то в нього за пізня робота така) ну і лампа Алладіна (так про запас).
 
Софія Голько: А тільки предмет?! Я дракона хочуууууу! Ну або хоча б чарівну паличку. Я б тоді собі начарувала дракона, людям - мир, а африканцям - вічну купу їжі, яка б не закінчувалася і не портилася.
 
Олеся Тимощук: Ніякий. Така відповідь - це ж теж відповідь? :-) Реальність не є гіршою за казку, навіть без чарівних предметів :-)
 
 
Оксана Кравцова: Друкована. Коли закінчуєш читання електронної, то відчуття порожнечі. Це не те! Втрачається значимість процесу, його інтимність! Паперове видання приємне на дотик, має неповторний запах, чудові ілюстрації. Можна носити в сумочці, читати в зручних і приємних місцях, не думаючи про те, що потрібно щось підзаряджати. І закладки. Це особлива тема. Вони можуть бути різноманітними. Я з паперу зробила собі одну. Нагадує формою чоловічу сорочку. Мило виглядає :) Можна читати фрагменти, які сподобалися, друзям. Друкована книга справжніша. Для того, щоб вона потрапила до рук читача, працюють багато людей. Я це ціную.
 
Карина Хвостенко: Враховуючи те, що книга для мене як їжа, електронний варіант - це щось на кшталт енергетичного батончика, зажди при тобі, а ось коли я хочу потішити себе чимось особливо смачненьким, я йду за друкованою версію :)
 
Катерина Коркішко: О! Виникло ще одне питання: чи так само ми любили б електронки, якби завжди платили за книги з мережі?
 
 
Vira Gavinska: Чому тільки в містах? Найкраще там, де ти почуваєш себе щасливою людиною.
 
Наталія Марків: П'ять років навчання у Львові показали: найсмачніше їсти було у «Молочному барі», найщиріше молилося у церкві Андрія, а найкраще кохати - на Погулянці :)
 
Анастасія Єфремова: Їсти - на березі моря, як мінімум Чорного, молитися - там, де болить найбільше, а кохати - всюди :)
 
 
Юлія Базелюк: Так! Особливо мені подобається, як описує смак страв Ернест Хемінгуeй. Відчуваю смак та запах, коли читаю його шедеври.
 
Olga Denisyuk: А ми тільки вчора готували пиріг з капустою від Мумі-мами, такий ніжний, справжній смаколик!
 
 
Marichka Udud: Якби заманливо не звучало «читання в парку, на пляжі, на кріслі-гойдалці», для такого способу читання не знаходиться часу. Або читати за будь-якої вільної хвилини, або шукати перфектного місця для читання. Тому я читаю на софі, на підлозі, іноді в дорозі.
 
Домініка Вавілонова: На дивані вдома найкраще, коли наодинці з книгою. Особливо вночі люблю читати. Всі сплять, а ти як в коконі чарівному, в своєму світі...
 
 
Домініка Вавілонова: Здебільшого в книгарнях, дуже довго вибираю, втрачаю здоровий глузд, не можу вийти звідти. Часто буває, що купую те, що потім не читаю. Але сам процес... А ось в інтернет-магазині обираю завжди вдало, саме те, що хотіла.
 
Христина Содомора: Усюди, де ïх бачу)))
 
 
Liudmyla Iutskevych: Дуже хотілося б зустрітися на каву із Булою Оксаною - її ілюстрації до «Середини світу» це щось фантастичне! Я захотіла прочитати цю книжку лише завдяки їм... і не пожалкувала жодної секунди!
 
Anna Besedina: Галина Вдовиченко, Мар'яна Савка, Оксана Забужко, Тарас Прохасько, Юрій Винничук, Богдан Волошин. Бажано не з усіма одночасно, а розтягнути задоволення на багато тижнів :)
 
Софія Голько: А з цілим видавництвом можна? :) У ВСЛ такі цікаві особистості працюють! Жаль, майже всі постійно активно зайняті, тож навіть із друзями, які у вас працюють, бачимось не так часто, як хотілося б. Зате які потім книги в руках тримаєм! Уммммм! Загалом, на віртуальну каву запрошую всіх!
 
 
Olga Denisyuk: О-хо-хо (це я в захваті) :-)!!! Який політ фантазії в мене зараз! А обрати одного виявляється важко... Це майже, як «Зупинися, мить, ти...»! Зупинюсь,напевно, на Гендальфі! І мудрий, і могутній, і добрий, і повно пригод у житті - весь позитивний комплект! :-)
 
Anastasia Astrakhan: Попри вік та інші перепони, все ще мрію отримати лист із Гоґвортсу :)
 
 
Anastasia Astrakhan: Складне й неоднозначне питання. Мені здається, що справа не стільки в темах, скільки в тому, як вони подаються. Певною мірою дитячі книжки повинні готувати дитину до дорослого життя: нічого поганого не станеться, якщо дитина дізнається, що у світі є несправедливість, головне - щоб наприкінці книги справедливість таки перемогла. Звісно, у дитячих книжках не місце «дорослому» графічному контенту, але й ростити дітей «у тепличних умовах» не можна. Головне - чітко показати, що є плохим и що є хорошим.
 
Лідія Кузьменко: Теми можуть бути будь-які. Про всі потрібно говорити. Тільки словами, які зрозумілі дитині. І про расизм, і про будівництво, і про різну гендерну орієнтацію, і про війну, про смерть, і про кохання, про тварин і про космос. Будь-що.
 
 
Nastya Snizhna: У тому, що я досі вірю, що все попереду і що зможу досягти всього, чого насправді прагну :)
 
Карина Хвостенко: Кажуть, у мене заразливий сміх, а ще мене неможливо похитнути у моїй вірі у дива :)
 
Irinka Marchuk: Можу спати будь-де за будь-яких обставин :D 
 
Дзвінка Швед: В скромності :)
 
 
Anna Besedina: Тем, що надають крила. Просто співвідношення української літератури, яка вганяє в історично-філософський депресняк, і літератури, яка спонукає до дії і підсилює віру в диво, не на користь останньої. Доводиться допінгуватись іноземним мотивуючим чтивом...
 
Дмитро Деркач: Тем збереження довкілля, патріотизму, толерантності, а також гадаю вже час і в українській літературі писати про ЛГБТ.
 
Sandra Biljach: Українська література доволі багатогранна. Вважаю, що кожен може знайти свою тему. Було би в більшості українців бажання читати!
 
 
Юлія Стиркіна: Якщо є мандрівний замок (укупі з володарем), напрям значення не має :).
                          Anna Sobur: Погоджуюсь, головне - наявність Хаула, можна і без замку)))
                          Grygorii Golub: до Хаула причепом додають відьму, демона та дитину підлітка.
 
Lidia Postojuk: Один поворот ручки - до моря чи океану, другий - гори, третій - сосновий ліс, четвертий - там, де видно полярне сяйво. Але для таких мандрівок краще Тардіс.
 
Oleg Yarema: Додому.
 
 
Arthur Bobyshev: «Клянуся своїм життям і любов'ю до нього, що ніколи не буду жити для когось іншого і не проситиму когось іншого жити заради мене».
 
Tetiana Tkachenko: Одна з: «Щоби ввійти в історію, тривати, краще бути незрозумілим» (Умберто Еко «Не сподівайтеся позбутися книжок»)
 
Юрій Катеринчик: Смерть - це ще одна пригода, для досконалого розуму. Це з «Гаррі Поттера».
 
 
Олена Борозенець: Дискосвіт Террі Пратчетта. Одночасно веселий, страшний, наповнений магією, бюракратією, відкриттями , богами та божками, героями, пройдисвітами, і всім, всім, що давно переросло з пародії на яскравий всесвіт :)
 
Irinka Marchuk: А мені б у країну Мумі-тролів, та ще й шоколадну фабрику Віллі Вонки як бонус ;) ( і ні, не злипнеться :p ).
 
Maria Gudz: Про інші реальності люблю читати, але нашого реального світу не поміняла б на жодну з них).
 
 
Дарья Атоян: Приймати різношерстих гостей як членів сім'ї!
 
Oleg Hasiy: Куштував ревеневе варення Нюхмумрика і глінтвейн Мумі-тата.
 
Tetiana Tkachenko: Любимо затишок, смачненьке, мама намагається бути адекватною і вчити сина безстрашності  :)
 
 
Olga Denisyuk: Як завжди змусили замислитись... Виявляється, що всі дорослі книги залишають скоріше смуток, якесь хвилювання, обміркування... Ось таке відкриття... Тому багато хто і написав тут, що щастя відчуваєш скоріше в моменти придбання книги та самого читання, а от післясмак - прикрість, що історія позаду і є над чим поміркувати...
 
Ksenia Bliznets: Книга під назвою «Життя». Це мої дітки та мій чоловік, моя сім'я та друзі! У цій книзі йдеться про мої пригоди, подорожі, про книги, про музику, про світ, який мене оточує, і все те, що робить мене у ньому щасливою.
 
Надя Борисевич: Щойно куплена, бо дарує передчуття цікавої пригоди, що чекає на мене.
 

Коментарі

Щоб залишити коментар, необхідно

imageimage